©УНК 2011

Research в Харпендені, найбільшому сільськогосподарському дослідницькому центрі
Великобританії, біопаливо першого покоління вимагає інтенсивного залучення ресурсів,
таких як вода і азот, а це впливає на викид парникових газів. Хоча більшість видів
біопалива не розроблялося спеціально під вирішення проблем зростання рівня
вуглекислого газу, проте, очікується, вони допоможуть вирішити цю проблему. Тим не
менш часто біопаливо спроможне лише на мінімальні скорочення викидів парникових
газів в порівнянні з тим же викопним паливом, згідно аналізу життєвого циклу Найджел
Мортімер, колишнього голови постійного відділу енергетики в Шеффілдському
університеті, Великобританія, який зараз працює в «Норс Енерджі», Стоксфілд,
консалтинговому агенстві відновлюваних джерел енергії та сталого розвитку. І
дослідження Кеннет Стоун, сільськогосподарського інженера у філії Служби
сільськогосподарських досліджень США у Флоренції, штат Південна Кароліна, показує,
що якщо департамент США з енергетики досягне на 2030 рік цільової частки біопалива із
використання етанолу, отриманого з кукурудзи, лише сільськогосподарське використання
води зросте у шість разів.
Однією з найскладніших проблем, пов'язаних з конкуренцією між біопаливом і
виробництвом продовольства, є землекористування. В ідеалі, біопаливо має вирощуватися
на малорентабельних землях, що мають низький запас вуглецю, в результаті чого грунти
вищої якості використовуються під виробництво продуктів харчування, каже Ян Крут,
керівник дослідницьких робіт у Кенілвортській Раді з розвитку сільського господарства та
садівництва. Але насправді рентабельність енергетичних культур змушує фермерів
змінювати виробництво продовольчих культур на виробництво паливних культур,
створюючи цепну реакцію, гооврить Олів'є Дюбуа, координатор Групи з біоенергетики
FAO в Римі. «Продовольчі культури все ще повинні деінде вирощуватися», говорить
він. А це означає знайти додаткові землі і використання їх в сільськогосподарських цілях.
Проблеми землекористування не обмежуються тільки рослинними культурами: худоба
також має велике значення. За даними дослідження, опублікованими Брюс Дейл,
інженером-хіміком в Науково-дослідній лабораторії з перетворення біомаси
Мічиганського державного університету в Іст-Лансінг, більше 80% американського
сільськогосподарського виробництва йде на корм для тварин. Глобальне збільшення
споживання м'яса є однією з основних рушійних сил зростання цін на продовольство. Як
каже Лейзер: «Це неймовірно марнотратно».
Із постіним зростанням світового населення, частка нових земель усе зменшується. До
2050 року населення світу, як очікується, перевищить 9 мільярдів чоловік. За даними звіту
FAO 2009 року «Як нагодувати світ в 2050 році» означає, що ми повинні нагодувати на 2,3
мільярди більше людей. Більше того, через неухильне зростання споживання м'яса та
середнє споживання калорій, кількість їжі, необхідної для задоволення цього попиту, буде
зростати швидше, ніж приріст населення на 34%. «Нам потрібно 70% додаткового
продовольства до 2050 року», говорить Дюбуа.
© УНК 13