©УНК 2011

Африки, попит на електроенергію та паливо продовжуватимуть різко зростати; вартість
імпортованої нафти здійснює постійно зростаюче навантаження на економіку Африки та її
фермерів;
• демократизація енергетики, самодостатність та доступність для сільського
господарства. Обмежений доступ до чистої, доступної енергії перешкоджає розвитку і
виробництву продуктів харчування, посилюючи втрати при постачанні продовольства і
загострює проблему голоду;
• регенерація в Африці великих площ деградованих земель в економічному сенсі;
• шлях до розвинутого сільського господарства в Африці, в значній мірі незалежного від
факторів, що роблять його неможливим у випадку виробництва продуктів
харчування. Північна Америка і Європа експортують велику частину продовольства за
цінами, з якими африканським фермерам важко конкурувати. Але ці регіони не
експортують біопаливо і навряд чи будуть робити це в майбутньому, а експорт тепла і
електроенергії не представляється можливим.
• зменшення конфлікту, який є основним, як і причиною, так і наслідком, голоду і убогості
в Африці. Використання біоенергії для усунення як продовольчої кризи, так і економічної
небезпеки може допомогти змінити ситуацію на краще.
Культури, вирощені на більш якісних землях, в цілому забезпечують переваги,
перераховані вище, але ситуація є більш складною, чим із поганою якістю землями, через
сильний зв’язок з виробництвом продуктів харчування. Ця взаємодія є потенційним
активом, якщо їм правильно регулювати, а якщо ні, становитиме ризик для продовольчої
безпеки.
Оцінка потенціалу виробництва біомаси послідовно визначає Африку і Бразилію як два
регіони з потужними можливостями. Хоча кожна ситуація є унікальною, Африка могла б
сподіватися повторити нещодавній успіх Бразилії в декількох аспектах.
Останні десять років 10% населення Бразилії вийшло з бідності. Виробництво етанолу
майже в два рази зросло за цей період, коли Бразилія почала міжнародне виробництво та
експорт елктроенергії. Близько половини основної енергії в Бразилії є відновленою, і
цукровий очерет дає третину з цього на рівні 0,6% від загальної площі земель країни, з
області, далекої від екологічно чутливих тропічних лісів Амазонки. Віходи від
виробництва етанолу з очерету стали важливим джерелом електроенергії, а також
розглядається їх використання як корм великої рогатої худоби. Бразилія проаналізувала
наслідки виробництва етанолу, засвідчивши макроекономічні вигоди, а також збільшення
доходів працівників та здатність надати освіту і харчування для своїх дітей.
Як і Бразилія, Африка має вигідне географічне положення для виробництва великої
кількості продовольства та біоенергетики, більше ніж потрібно, при стабільному
використанні води і без шкоди біорізноманіттю. Ми вважаємо, що біоенергія може
поступово поліпшити продовольчу безпеку і добробут бідних африканців, тим самим
перетворюючи кредит в актив.
Можливі три сценарії розвитку подій. Перший, біоенергетичний потенціал Африки може
не розвинутися. При натисках і постійних проблемах континенту, це буде
неможливо. Другий, біоенергетика може бути розроблена таким чином, щоб вирішити
продовольчу кризу і забезпечити добробут бідних африканців. І третє - біоенергетика
може стати вигідною тільки для кількох людей, при відсутності такого для усіх інших.
© УНК 42