©УНК 2011

володіє частиною компанії, почала виробництво етанолу з соломи в промислових
масштабах, потребуючи для цього 20-30 тонн соломи на день в якості сировини, це може
створити попит на солому.
«Основна увага буде приділятися не подвійному застосуванню, і спецілізації культур»,
розмірковує Лейзер. Під «спеціалізацією» вона має на увазі використання
швидкозростаючих видів рослин, які збираються винятково для виробництва біопалива.
Щоб уникнути конкуренції між енергетичними культурами і продовольчими за землі, за її
словами, потрібний ретельний підбір видів. Швидкорослі види верб або тополь,
наприклад, можуть вирощуватися на забрудненех грунтах, що також допомагає зменшити
деградацію грунтів. Ці дерева перетворюють вуглекислий газ у біомасу швидше, ніж
більшість інших рослин, властивість, яка повинна забезапечувати високі виходи
біомаси. Багаторічні трави, такі як міскантус і просо (Panicum virgatum) є найкращими
кандидатами. Ці рослини використовують невелику кількість води і запасають поживні
речовини в своєму корінні, які залишаються в грунті для посівів наступного року. «Якщо
ваш урожай дуже бідний в плані поживності, це означає, що вам практично не потрібне
добриво», говорить Лейзер. Багаторічні трави також можуть вирощуватися на землях, які
непридатні для сільськогосподарських культур. Дійсно, говорить Сомервілль, непридатні
землі можуть бути перетворені в поля для біоетанолу, вирощуючи посухостійкі рослини,
такі як агава, із якої виготовляється текіла.
Дюбуа каже, що біопаливо другого покоління «має свої недоліки». Воно все ще потребує
землі, і рослини, які потребують мінімальну частку вхідних компонентів, будуть
конкурувати з продовольчими культурами за ці ресурси. І перше покоління біоетанолу
з’явилося лише половину століття тому. «Великомасштабне виробництво біопалива
другого покоління займе п'ять-десять років», говорить він.
Цей процес вже почався. Нафтова компанія BP веде будівництво 400$-мільйонного заводу
з виробництва целюлозного етанолу в Хайланді. Завод використовуватиме високо
енергетичний цукровий очерет, відомий як «енергетичний очерет», а також просо або
міскантус, виготовляючи близько 136 млн. літрів палива на рік – достатній примисловий
масштаб за визначенням Департамента енергетики США. Може це і звучить голосно, але
у порівнянні з 1,3 млн. літрами бензину на день, які, як говорить Сомервілль, виготовляє
його місцевий перероний завод, це виглядає банально.
Хоча це може зайняти певний час, сучасне покоління біопалива вже на своєму шляху.
Незалежно від того, чи це друге покоління біопалива, яке потрапляє в наші паливні баки, а
також гоночні автомобілі Формули1 - або третє, або четверте, біопаливо буде відігравати
важливу роль у вирішенні світової енергетичної кризи. І завдяки технологіям, ретельному
управлінню земельними ресурсами і зваженому використанню, ми зможемо задовільнити
наші потреби як у іжі, так і в паливі.
© УНК 16