Україною в серці_В5 (1)
You also want an ePaper? Increase the reach of your titles
YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.
значення, покладаються до осно<strong>в</strong>и сюжету, при цьому багато інших подій<br />
начебто <strong>в</strong>ипадають з поля її зору, оскільки не <strong>в</strong>кладаються у цей загальний<br />
сюжет.<br />
З<strong>в</strong>ідси, нарати<strong>в</strong> – це опо<strong>в</strong>ідання, що описує пе<strong>в</strong>ні фактичні події,<br />
<strong>в</strong>икладені <strong>в</strong> а<strong>в</strong>торському стилі інтерпретатора (Є<strong>в</strong>ген Карпо<strong>в</strong>). Як бачимо,<br />
<strong>в</strong>же <strong>в</strong> самій етимології простежується ідея нарати<strong>в</strong>у – «знання <strong>в</strong> розпо<strong>в</strong>іді».<br />
Розпо<strong>в</strong>ідаючи, людина не тільки <strong>в</strong>ідстежує послідо<strong>в</strong>ність дій, а й інтерпретує,<br />
пізнає на<strong>в</strong>колишню дійсність і саму себе. Нарати<strong>в</strong> моделює пе<strong>в</strong>ну життє<strong>в</strong>у<br />
ситуацію, при цьому актуалізується <strong>в</strong>ідпо<strong>в</strong>ідний дос<strong>в</strong>ід, особисте та<br />
соціальне, <strong>в</strong>иокремлюється центральна тема або кілька тем, які є голо<strong>в</strong>ними <strong>в</strong><br />
нарати<strong>в</strong>і й на яких робить акцент а<strong>в</strong>тор.<br />
Окрім опо<strong>в</strong>ідача, або наратора, існує слухач, який не просто сприймає<br />
сюжет нарати<strong>в</strong>у, а й <strong>в</strong>иступає його акти<strong>в</strong>ним спі<strong>в</strong>а<strong>в</strong>тором, тобто процес<br />
ст<strong>в</strong>орення нарати<strong>в</strong>у є діалогічним.<br />
Необхідні умо<strong>в</strong>и нарати<strong>в</strong>у – діючі особи і розгорнутий у часі сюжет.<br />
Цим умо<strong>в</strong>ам <strong>в</strong>ідпо<strong>в</strong>ідають численні <strong>в</strong>иди опо<strong>в</strong>ідок:<br />
• байки, міфи, казки, фольклорні історії;<br />
• оголошення, е<strong>в</strong>олюційні тлумачення у т.ч. й у формі діалогі<strong>в</strong> та<br />
монологі<strong>в</strong>;<br />
• літературні чи побуто<strong>в</strong>і, пра<strong>в</strong>ди<strong>в</strong>і й <strong>в</strong>игадані історії;<br />
• усні й письмо<strong>в</strong>і тексти;<br />
• деякі історичні, пра<strong>в</strong>о<strong>в</strong>і, релігійні, філософські, науко<strong>в</strong>і тексти.<br />
Сучасне уя<strong>в</strong>лення про нарати<strong>в</strong> містить д<strong>в</strong>а його розуміння: нарати<strong>в</strong> у<br />
широкому сенсі – це сюжетно та хронологічно організо<strong>в</strong>ане усне або<br />
письмо<strong>в</strong>е опо<strong>в</strong>ідання, у <strong>в</strong>узькому сенсі – пе<strong>в</strong>ний спосіб організації<br />
особистісного дос<strong>в</strong>іду. При цьому заз<strong>в</strong>ичай <strong>в</strong>иокремлюють три типи<br />
інди<strong>в</strong>ідуальних нарати<strong>в</strong>і<strong>в</strong>: розпо<strong>в</strong>ідний, аналізуючий, описо<strong>в</strong>ий.<br />
Осно<strong>в</strong>на ідея нарати<strong>в</strong>ного підходу полягає <strong>в</strong> тому, що життя і стосунки<br />
людей формуються <strong>в</strong> процесі соціальної <strong>в</strong>заємодії, коли ми осмислюємо і<br />
будуємо життя на осно<strong>в</strong>і історій, які розпо<strong>в</strong>ідаємо один одному і самим собі.<br />
В результаті цієї <strong>в</strong>заємодії окремими спільнотами людей ст<strong>в</strong>орюються<br />
переконання, цінності, закони, уя<strong>в</strong>лення, які знаходять <strong>в</strong>ираження <strong>в</strong> мо<strong>в</strong>і.<br />
Крізь призму цих уя<strong>в</strong>лень члени спільнот інтерпретують с<strong>в</strong>іт, наділяють<br />
змістом ті чи інші я<strong>в</strong>ища, події, процеси с<strong>в</strong>ого життя.<br />
Останнім часом, після опубліку<strong>в</strong>ання праць <strong>в</strong>ідомого американського<br />
педагога та психолога Дж. Брунера почала акти<strong>в</strong>но досліджу<strong>в</strong>атися проблема<br />
нарати<strong>в</strong>ного на<strong>в</strong>чання. Осно<strong>в</strong>на теза нарати<strong>в</strong>ної психології сформульо<strong>в</strong>ана<br />
ним у статті «Життя як нарати<strong>в</strong>» (1987) таким чином: «...У нас, мабуть, немає<br />
іншого способу опису прожитого (і того, що прожи<strong>в</strong>ається) часу, окрім як у<br />
110
Change language