бофони: грошові документи оун і упа

Розділ 1. Грошові документи ОУН 1929–1941 рр.
Грошові документи ОУН сягають корінням у практику фінансового
забезпечення громадських організацій суспільно-політичної, просвiтницько-педагогiчної,
релігійної та іншої спрямованості, які діяли в
Галичині на початку ХХ століття. Зростання національної самосвідомості,
згуртованості західноукраїнського населення проявилося також i
в створенні добровільних громадських фондів, що сприяли формуванню
Галичини як твердині національного руху. За внесені пожертвування
кожен громадянин-добродійник одержував від фонду спеціальні
розписки-квитанцiї, що були різні за формою: віньєтки, листівки, зубкованi
та незубкованi марки тощо.
У липні 1914 р. з ініціативи голови Української Бойової Управи
(УБУ), керівника сокільського руху, професора Iвана Боберського у
Вiднi було віддруковано польові листівки накладом 1 млн. примірників,
пропагандистські наліпки та марки на скарб легіону Українських
Січових Стрільців. Ці видання були широко розповсюджені стрілецтвом,
яке користувалося польовою поштою. Окрім матеріальної сторони,
вони стали засобом популяризації політичних ідей і завдань українського
військового підрозділу.
Після поразки визвольних змагань уряд ЗУНР, перебуваючи у Відні,
дипломатичними засобами продовжував боротьбу за звільнення
українських земель, окупованих поляками. 23 червня 1921 р. він випустив
6% облігацій «Позичка Національної Оборони» (інша назва «Довжні
записи») номіналами 5, 10, 25, 50 і 100 американських доларів
{273} 1 . Розпродажем «Галицьких бондів» займався фінансовоторговий
відділ дипломатичного представництва ЗУНР у США. Пізніше
дипломатичне представництво ЗУНР на прохання жертводавців перекваліфікувало
цю позику як пожертву у «Фонд негайної допомоги
рідному краєві». Аналогічне поширення 6% облігацій «позички національної
оборони» вартістю 5, 10, 25, 50 і 100 канадських доларів {274}
провели й у Канаді.
У 20–30-х роках українські патріотичні організації масово створювали
фонди на розбудову власних національних осередків, насамперед
організацій «Просвіта», «Луг», «Пласт». До цієї діяльності активно було
залучено й українських емігрантів. У розмаїтті тогочасних політичних
i суспільних фондів чільне місце посідав бойовий фонд ОУН. Його
1 У фігурних дужках курсивом виділено номери грошових документів у альбомі.
12