бофони: грошові документи оун і упа

З метою підготовки кваліфікованих кадрів для «техзвен», очевидно,
Н. Хасевичем або ж одним з його учнів написано інструкцію «Як і
в якому матеріалі можна вирізати клішу рисунка чи тексту листівки».
У цьому документі підпілля, окрім конкретних рекомендацій щодо
виготовлення кліше з деревини твердих порід (груша, яблуня, слива,
глід), лінолеуму, кожеміту, алюмінію та цинку, містяться розрахунки,
згідно з якими кліше на дереві витримує до 80 тис. відбитків, а на лінолеумі
– до 50 тис.
Фарба виготовлялася з гасової сажі й розмішувалася у певній пропорції
з покостом. У разі наявності різновидів бофонів ці дані можуть
служити вихідною точкою для приблизного розрахунку накладу тих чи
інших грошових документів ОУН і УПА.
Порівняння орнаментальних прикрас допомагає встановити різновидність
грошових документів. Так, за орнаментальною ознакою, що
прикрашає 25 крб. бофон роботи Н. Хасевича, якщо не враховувати
хронологічну ознаку, можна відрізнити його перший випуск від наступного
{160, 203}.
Для орнаментального оформлення грошових документів ОУН
Львівського краю характерними є стилізовані архітектурні фрагменти
історичних і культурних пам’ятників Львова: міська ратуша, Собор
Святого Юра й інші. На 200 крб. бофоні, віддрукованому до сьомої річниці
Української Держави, на тлі львівської ратуші зображені повстанець
і дівчина у національному одязі {139}.
Належність Великоднього бофона до проводу ОУН Карпатського
краю допоміг установити притаманний Косівщині геометричний орнамент
зображеної на малюнку писанки, який складається із низки мозаїчних
елементів {178}.
На багатьох грошових документах ОУН засобами орнаменту відображені
ті специфічні національні умови життя українського народу,
які є складовою його етносу.
Візерунки вишитих рушників, розписи хат, килими, писанки, фігури
селянина та селянки в українському вбранні – все це було конкретизацією
національної ідеї, символом незалежності України.
Неповторним національним колоритом вирізняється жанрова сценка
коляди на бофоні, емітованому 1944 р. ПУНом у Галичині {041}.
Таким чином, орнамент виступає не тільки однією із прикрас грошових
документів – бофонів, але й виразно віддзеркалює національну
приналежність, політичну й соціальну спрямованість емітентів. Використовуючи
мистецтвознавчі методики, можна виявляти й ідентифікувати
твори інших підпільних авторів, зокрема П. Обаля, Е. Козака,
86