боÑони: гÑоÑÐ¾Ð²Ñ Ð´Ð¾ÐºÑменÑи оÑн Ñ Ñпа
боÑони: гÑоÑÐ¾Ð²Ñ Ð´Ð¾ÐºÑменÑи оÑн Ñ Ñпа
боÑони: гÑоÑÐ¾Ð²Ñ Ð´Ð¾ÐºÑменÑи оÑн Ñ Ñпа
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
Виходячи із змісту цієї директиви, певна кількість бофонів, що<br />
мають скорочення «УССД», може бути продуктами структур ОУН,<br />
нижче надрайону, оскільки зазначений документ міг не дійти до низових<br />
ланок підпілля.<br />
Бофони, автором яких був Н. Хасевич, вирізняються винятковим<br />
авторським умінням пов’язувати написи з малюнком {021, 042–055,<br />
096, 145 ,160, 162, 203}. Тексти гранично чітко ставлять проблеми і<br />
ніби вирізьблюють завдання революційно-визвольного руху. Свого часу<br />
відомий дослідник Тадей Лєшнер підкреслював, що Хасевич є «знаменитий<br />
митець букви», якого проблема гарної букви захоплювала від<br />
перших початків графічної творчості, тому напис у митця «не творить<br />
чогось штучного доданого до рисунку, бездушної тільки формалістики<br />
чи урядової конечності», а навпаки, «творить невідлучну частину композиційної<br />
цілості» 1 .<br />
Для певної частини грошових документів мельниківського проводу<br />
характерним є специфічний шрифт, окремі літери якого, ймовірно,<br />
запозичені з романського стилю {041}.<br />
Над відродженням української кириличної азбуки працював і згадуваний<br />
митець Яків Гніздовський, якого турбували деякі її спотворення<br />
у зв’язку із запровадженням російським царем Петром І «гражданського<br />
шрифту». Його цікавило також «римське капітальне письмо»<br />
та «каролінгське мінускульне письмо».<br />
Стилізовані літери української абетки інших шрифтів зустрічаються<br />
на графічних роботах, виконаних Я. Гніздовським, або ж його послідовниками<br />
для оунівського підпілля в Україні та зарубіжних ОУН.<br />
Палеографічний (неографічний) аналіз сприяє прочитанню та вірному<br />
розумінню текстів, уміщених на грошових документах, допомагаючи<br />
встановити крайову належність, з’ясувати час і виявити місце емісії,<br />
терміни використання та інші факти, які характеризують емітента як<br />
з погляду соціального, так і політичного. На його підставі слід констатувати,<br />
що оунівське підпілля для власних потреб щорічно здійснювало<br />
шість обов’язкових випусків бофонів (до «Свята Зброї», «Свята Героїв»,<br />
«1 листопада», «Свята Акта 30 червня 1941 р.», Різдва та Великодня), а<br />
також у разі гострої потреби здобути додаткові кошти – до «Дня Української<br />
Державності», «Свята УПА» й інших пам’ятних днів.<br />
1 Книжкові знаки Ніла Хасевича (Передмова Т. Лєшнера). – Варшава, 1939. – С. 6.<br />
83