бофони: грошові документи оун і упа

Виходячи із змісту цієї директиви, певна кількість бофонів, що
мають скорочення «УССД», може бути продуктами структур ОУН,
нижче надрайону, оскільки зазначений документ міг не дійти до низових
ланок підпілля.
Бофони, автором яких був Н. Хасевич, вирізняються винятковим
авторським умінням пов’язувати написи з малюнком {021, 042–055,
096, 145 ,160, 162, 203}. Тексти гранично чітко ставлять проблеми і
ніби вирізьблюють завдання революційно-визвольного руху. Свого часу
відомий дослідник Тадей Лєшнер підкреслював, що Хасевич є «знаменитий
митець букви», якого проблема гарної букви захоплювала від
перших початків графічної творчості, тому напис у митця «не творить
чогось штучного доданого до рисунку, бездушної тільки формалістики
чи урядової конечності», а навпаки, «творить невідлучну частину композиційної
цілості» 1 .
Для певної частини грошових документів мельниківського проводу
характерним є специфічний шрифт, окремі літери якого, ймовірно,
запозичені з романського стилю {041}.
Над відродженням української кириличної азбуки працював і згадуваний
митець Яків Гніздовський, якого турбували деякі її спотворення
у зв’язку із запровадженням російським царем Петром І «гражданського
шрифту». Його цікавило також «римське капітальне письмо»
та «каролінгське мінускульне письмо».
Стилізовані літери української абетки інших шрифтів зустрічаються
на графічних роботах, виконаних Я. Гніздовським, або ж його послідовниками
для оунівського підпілля в Україні та зарубіжних ОУН.
Палеографічний (неографічний) аналіз сприяє прочитанню та вірному
розумінню текстів, уміщених на грошових документах, допомагаючи
встановити крайову належність, з’ясувати час і виявити місце емісії,
терміни використання та інші факти, які характеризують емітента як
з погляду соціального, так і політичного. На його підставі слід констатувати,
що оунівське підпілля для власних потреб щорічно здійснювало
шість обов’язкових випусків бофонів (до «Свята Зброї», «Свята Героїв»,
«1 листопада», «Свята Акта 30 червня 1941 р.», Різдва та Великодня), а
також у разі гострої потреби здобути додаткові кошти – до «Дня Української
Державності», «Свята УПА» й інших пам’ятних днів.
1 Книжкові знаки Ніла Хасевича (Передмова Т. Лєшнера). – Варшава, 1939. – С. 6.
83