бофони: грошові документи оун і упа

б) конфіскації і реквізиції в тих, що можуть дати, але не хочуть. Ці
реквізиції мають проводитись після порозуміння з польськими підпільними
організаціями, які повинні вказати, в кого можна взяти, щоб
уникнути несправедливих актів;
в) дисциплінарно-відплатних контрибуцій у тих, які пограбували
українців» 1 .
Як видно з інструкції, оунівське підпілля мало серйозні проблеми
у стосунках з населенням щодо матеріального-технічного забезпечення
боротьби і намагалось подолати їх шляхом, рекомендованим
С. Бандерою, який полягав у збереженні «психологічного зв’язку між
лісом і народом».
Акція збирання харчів і коштів у фонд ОУН з-поміж польського
населення супроводжувалась, зазвичай, розповсюдженням роз’яснювальних
листівок, квитів та бофонів. Так, наприкінці квітня 1946 р. повстанці
із куреня командира «Залізняка» забрали харчі в польському
селі Красне, залишивши в населення відповідним чином оформлену
розписку 2 .
У результаті, як стверджував один із керівників УПА Закерзоння:
«Дійшло до того, що наші хлопці в польських селах почувалися так
само безпечно, як в українських. Зокрема, збірки на фонд поневолених
народів тішилися серед поляків великим успіхом» 3 . Ветеран УПА
Д. Бесараб, який кілька років боровся на Лемківщині, пригадував як
польські селяни з місцевим ксьондзом допомагали їм провіантом, ганьбили
вояків Армії Людової за те, що «вони мають державу, а все одно
є розбійниками» 4 .
У надрайоні «Бескид» технічна ланка містилася в с. Бук. За її діяльність
відповідав Степан Голяш, тоді надрайонний провідник під псевдонімом
«Мар». Разом із відомим скульптором Михайлом Черешньовським
(«Петром») він брав участь у проектуванні та виготовленні окремих
карикатур, бофонів, летючок. У 1946 р. ця технічна ланка виготовила
два грошові документи – 20 і 100 злотих. Бофони номіналом 20 злотих
використовувалися серед польського населення. Про це свідчить напис
польською мовою: «Даток у фонд боротьби пригноблених народів, проти
більшовицької тиранії» {081}. Бофон номіналом 100 злотих, приуро-
1 Szczesniаk A. Szota W. Droga do nikąd: Ozganizacia Ukrainskich Nacionalistow i
jej likwidacija w Polsce. – Warszawa, 1973. – S. 268–269.
2 Партизанськими дорогами з командиром «Залізняком». – Дрогобич, 1997. – С.
133–134.
3 Інтерв’ю з командиром УПА // Вишкільні матеріали (рік ХІІІ - 4. 47).
4 Киричук Ю. Історія УПА. – Тернопіль, 1991. – С. 43.
64