боÑони: гÑоÑÐ¾Ð²Ñ Ð´Ð¾ÐºÑменÑи оÑн Ñ Ñпа
боÑони: гÑоÑÐ¾Ð²Ñ Ð´Ð¾ÐºÑменÑи оÑн Ñ Ñпа
боÑони: гÑоÑÐ¾Ð²Ñ Ð´Ð¾ÐºÑменÑи оÑн Ñ Ñпа
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
б) конфіскації і реквізиції в тих, що можуть дати, але не хочуть. Ці<br />
реквізиції мають проводитись після порозуміння з польськими підпільними<br />
організаціями, які повинні вказати, в кого можна взяти, щоб<br />
уникнути несправедливих актів;<br />
в) дисциплінарно-відплатних контрибуцій у тих, які пограбували<br />
українців» 1 .<br />
Як видно з інструкції, оунівське підпілля мало серйозні проблеми<br />
у стосунках з населенням щодо матеріального-технічного забезпечення<br />
боротьби і намагалось подолати їх шляхом, рекомендованим<br />
С. Бандерою, який полягав у збереженні «психологічного зв’язку між<br />
лісом і народом».<br />
Акція збирання харчів і коштів у фонд ОУН з-поміж польського<br />
населення супроводжувалась, зазвичай, розповсюдженням роз’яснювальних<br />
листівок, квитів та бофонів. Так, наприкінці квітня 1946 р. повстанці<br />
із куреня командира «Залізняка» забрали харчі в польському<br />
селі Красне, залишивши в населення відповідним чином оформлену<br />
розписку 2 .<br />
У результаті, як стверджував один із керівників УПА Закерзоння:<br />
«Дійшло до того, що наші хлопці в польських селах почувалися так<br />
само безпечно, як в українських. Зокрема, збірки на фонд поневолених<br />
народів тішилися серед поляків великим успіхом» 3 . Ветеран УПА<br />
Д. Бесараб, який кілька років боровся на Лемківщині, пригадував як<br />
польські селяни з місцевим ксьондзом допомагали їм провіантом, ганьбили<br />
вояків Армії Людової за те, що «вони мають державу, а все одно<br />
є розбійниками» 4 .<br />
У надрайоні «Бескид» технічна ланка містилася в с. Бук. За її діяльність<br />
відповідав Степан Голяш, тоді надрайонний провідник під псевдонімом<br />
«Мар». Разом із відомим скульптором Михайлом Черешньовським<br />
(«Петром») він брав участь у проектуванні та виготовленні окремих<br />
карикатур, бофонів, летючок. У 1946 р. ця технічна ланка виготовила<br />
два грошові документи – 20 і 100 злотих. Бофони номіналом 20 злотих<br />
використовувалися серед польського населення. Про це свідчить напис<br />
польською мовою: «Даток у фонд боротьби пригноблених народів, проти<br />
більшовицької тиранії» {081}. Бофон номіналом 100 злотих, приуро-<br />
1 Szczesniаk A. Szota W. Droga do nikąd: Ozganizacia Ukrainskich Nacionalistow i<br />
jej likwidacija w Polsce. – Warszawa, 1973. – S. 268–269.<br />
2 Партизанськими дорогами з командиром «Залізняком». – Дрогобич, 1997. – С.<br />
133–134.<br />
3 Інтерв’ю з командиром УПА // Вишкільні матеріали (рік ХІІІ - 4. 47).<br />
4 Киричук Ю. Історія УПА. – Тернопіль, 1991. – С. 43.<br />
64