боÑони: гÑоÑÐ¾Ð²Ñ Ð´Ð¾ÐºÑменÑи оÑн Ñ Ñпа
боÑони: гÑоÑÐ¾Ð²Ñ Ð´Ð¾ÐºÑменÑи оÑн Ñ Ñпа
боÑони: гÑоÑÐ¾Ð²Ñ Ð´Ð¾ÐºÑменÑи оÑн Ñ Ñпа
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
одяг й інші послуги селяни отримували бофони в еквіваленті вартості<br />
товарів. Через значні труднощі в діяльності підпільної господарської<br />
мережі такі явища незабаром стали типовими для усього підпілля ОУН в<br />
Україні. Про застосування бофонів згадував відомий учасник ОУН на<br />
Буковині Пантелеймон Василевський: «Чулося і таке швець казав вірному<br />
другові: «Вибач, але пошиті чоботи я віддав учора до лісу за «бофони»,<br />
бо ж босий повстанець – не воїн» і мусів чекати на другі» 1 .<br />
Подібні випадки траплялися 1947 року й у Шумському районі<br />
Тернопільської області. Так, у «В журнале бандпроявлений в Шумском<br />
районе (1944–1952)» енкаведисти занотували: «3-го січня 1947 р. в селі<br />
Тилявка бандити «Герасима» відвідали господарство гр. Затворнюка<br />
М., забрали в нього кабана вагою понад 100 кг, розрахувавшись з ним<br />
бефонами» 2 .<br />
Підпільники користувались грошовими документами і під час конфіскацій<br />
у державних і кооперативних господарствах. У 1950 р. оунівці<br />
забрали кількох свиноматок із колгоспу ім. Сталіна (с. Завалів Монастириського<br />
району Тернопільської обл.). Працівниці свиноферми Катерині<br />
Білик натомість залишили «папір з малюнком», тобто бофон.<br />
У населення після проведення в СРСР грошової реформи було дуже<br />
мало готівки, тому внески на бойовий фонд ОУН надходили у вигляді<br />
продуктів власного виробництва. Запровадження 1947 р. в СРСР<br />
карткової системи ще більше звузило можливості повстанців отоварювати<br />
гроші.<br />
Українське підпілля не лише проводило реквізиції у населення, але<br />
й вділяло йому частку свого майна. Серед архівних документів ОУН і<br />
УПА збереглися розписки про допомогу голодуючим. Так, у квітні<br />
1947 р. у Борщівському районі Тернопільської області оунівцями видано<br />
грошову допомогу родинам, господарства яких знищили більшовики:<br />
«Сокола» – 100 крб., Крик Ганни – 150 крб., «Петра» – 190 крб. Восени<br />
1948 р., перебуваючи у Золочівському районі Львівської області, В. Кук<br />
(«Леміш») виділив зі своєї каси 2 тисячі рублів на матеріальну допомогу<br />
батькам крайового провідника ОУН Р. Кравчука. У квітні 1949 р., дізнавшись,<br />
що батька Р. Кравчука захопила спецгрупа МДБ під виглядом<br />
повстанців, В. Кук дав вказівку тереновим провідникам ОУН ще раз подати<br />
допомогу його матері грошима в сумі 2 тис. карбованців 3 .<br />
1 Василевський П. Буковинські «бофони» // Дрогобицький колекціонер. – 1993. –<br />
Серпень-вересень. – С. 9.<br />
2 ГДА СБ України, Тернопіль. – Спр. 24. – Арк. 12.<br />
3 ГДА СБ України, Львів. – Спр. П-11755. – Арк. 88–89.<br />
35