бофони: грошові документи оун і упа

Наявність різновидів грошових квитанцій цієї серії, ймовірно, викликана
обставинами, про які згадувала у своїх спогадах М.Савчин («подруга
Марічка») – дружина крайового провідника ОУН на ПЗУЗ Василя
Галаси («Орлана»). У важких підпільних умовах Ніл Хасевич мав
учнів, яких вчив різьбити. Таких учнів із часом було направлено до
підпільних друкарень і технічних «звен», де вони виготовляли кліше за
проектами «Бей-Зота» (псевдо Н. Хасевича). Найвідомішими учнями
митця були «Свирид», «Мирон» та «Артем» 1 . Хасевич так досконало
навчив їх технічної різьби, «що недосвідченій людині не раз важко було
впізнати, чи це була відбитка з оригінального деревориту, чи кліші
його ученика...» 2 .
Слід зауважити, що з низки причин, пов’язаних, насамперед, з динамікою
повстанської боротьби, впровадження грошових документів
«волинської серії» йшло повільно. Тільки наприкінці 1944 р. структури
ОУН були частково забезпечені «ходовими» квитанціями номіналами
50, 200, 300 карбованців. Номінали 10, 25, 100 і 500 крб. з’явилися в
обмеженій кількості лише на початку 1946 р., тому є доволі рідкісними.
Порівняно з іншими аналогічними емісіями ОУН «волинська серія»
була довговічнішою. Окремі її квитанції (50, 200 та 300 крб.) передруковували
щонайменше до 1950 р., але їх номінал у зв’язку з проведеною
в СРСР 1947 р. грошовою реформою зменшився вдесятеро.
Деномінацію здійснювали перекресленням зайвого нуля. Щоправда,
деякі бофони цієї серії, шляхом перероблення кліше, зазнали серйозних
змін й у зовнішньому вигляді. Так, 1000 крб. грошовий документ
після художнього доопрацювання деномінували 1948 р. у 50-
карбованцевий {145}. Бофон у 500 крб. 1949 р. отримав номінал 10
крб., а 50-крб. став 5-карбованцевим. До того ж вони набули святкового
вигляду, оскільки приурочувались до «Свята Зброї» {161–162}.
Характерною поліграфічною особливістю грошових документів
ОУН «волинської серії» є друкування їх на листах у такій пропорції:
три бофони чорного кольору і один – синього. Цілком можливо, що
бофони синього кольору мали певне призначення, а саме – заохочення
активних платників коштів у бойовий фонд підпілля.
Органічним доповненням до цієї серії став бофон номіналом 25
карбованців, випущений 1949 р. за проектом Н. Хасевича на відзначення
20-ї річниці ОУН. У центрі малюнка в овальній рамці зображені
1 Графіка в бункерах УПА. – Філадельфія: «Пролог», 1952. – С. 43, 53, 55, 61, 65.
2 Голяш С. Підпільні друкарні та їх друковане слово // В. Макар. Бойові друзі: збірка
спогадів з дій ОУН (1920–1945). – Т. 2. – Торонто, 1993. – С. 71–72.
43