бофони: грошові документи оун і упа

Окрім описаного вище грошового документа, існують й інші йому
подібні, на яких також (напевне, з міркувань конспірації) відсутня назва
фонду. Так, 1943 р. у Галичині підпілля ОУН віддрукувало серію
бофонів номіналом 20 і 50 злотих, майстерно оздоблених геометричним
орнаментом. На бофоні номіналом 50 злотих зображено зубчасте
колесо та стилізоване колосся, що символізують єдність міста й села
{022–023}. Ці два грошові документи з художнього погляду виявилися
настільки вдалими, що їх періодично передруковували і використовували
на Львівщині та в Закерзонні принаймні до 1946 р.
З осені 1942 р. на Поліссі й Волині під егідою ОУН(б) планомірно
й організовано постають збройні сили, які згодом отримали назву
Українська Повстанська Армія. Бійці УПА розпочали активну боротьбу
на антинімецькому фронті.
Уже наприкінці 1942 р. в більшості районів Волині німецька адміністрація
існувала лише в районних або окружних центрах, а сільська
місцевість була цілком у руках повстанців. Зароджується і реалізується
ідея створення «повстанських республік», контрольованих силами
УПА. У таких республіках була власна адміністрація, розвивався дрібний
промисел для потреб війська. За свідченнями очевидців, у деяких
повстанських районах Рівненщини в обіг було введено так звані партизанські
гроші. Сировиною для них служили окупаційні грошові знаки
емісійного банку «Україна». Спеціально виготовленими штампами на
них проставляли відповідні написи. (Аналогічно виготовляли грошові
знаки Нестор Махно та отаман Хмара із Холодного Яру, використовуючи
емісії контори держбанку Ростова-на-Дону). Ось як ішлося про
партизанські гроші в одному з донесень поліції безпеки від 23 грудня
1942 р.: «У секторі командира Рівного знову помічено, що бандити пустили
в обіг білети карбованця з двома різними печатками. На одній
написано «Слава Україні, героям слава!», на іншій «Слава Бандері!» 1 .
Впадають у вічі дві особливості в тексті: по-перше, поява партизанських
грошей у часі збігається із закінченням грошової реформи в
рейхскомісаріаті «Україна»; по-друге, слово «знову» свідчить про те,
що грошові знаки цього зразка і раніше потрапляли в поле зору окупантів.
За браком матеріалів нині неможливо відтворити територію поширення
згадуваних грошей. Правдоподібно, що вони мали локальний
характер, перебували в обігу досить короткий час і на практиці мали
швидше пропагандистське значення, ніж економічне.
1 Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – С. 598.
22