бофони: грошові документи оун і упа

батька. Вони про щось говорили, але я не кинув роботу. Потім до мене
підійшов батько і показав «бофон». Він мені сказав: «Ось дала Івасюк.
Потрібно позику платити.» Я сказав батьку, щоб він заховав цей папірець,
бо його можуть заарештувати. Але, оскільки батько неписьменний,
я взяв у нього бофон і спалив його... Підсудна Івасюк підійшла до
мене і сказала: «Дай 25 карбованців позики.» Я їй відповіла, що у мене
немає грошей. Підсудна на це сказала: «А більшовикам даєш, а нашим
не хочеш допомогти!» 1 .
Такі обставини спонукали підпілля згадувати старі та шукати нові
шляхи поповнення бюджету. Найпоширенішим способом було примусове
оподаткування (під загрозою репресій) активістів колгоспного руху.
Їм оунівці надсилали листи, у яких вказувалося, що вони «допустилися
скрайнього злочину супроти українського народу», а тому для його
спокутування у десятиденний термін мусять внести на «бойовий
фонд» визначену підпіллям суму грошей.
У вилучених чекістами в грудні 1951 р. документах, які належали
загиблому керівнику оунівського підпілля Галичини Роману Кравчуку,
містилася його вказівка проводити конспіративно-силовим способом
грошові збірки й заготівлі. Разом із тим рекомендувалося і надалі надавати
перевагу добровільній допомозі симпатиків ОУН. У червні 1951 р.
крайовий референт пропаганди цього ж проводу «Гомін» продублював
вказівку свого зверхника, наказавши поширювати бофони «під пресією»,
а також грабувати каси й магазини. Подібні настанови містилися
також і в інструкції керівника Дрогобицького окружного проводу
Я. Косарчина (жовтень 1951 р.). Тільки за другу половину 1951 р. на
теренах Львівщини оунівцями було експропрійовано 542 610 крб. готівки,
а органами МДБ вилучено бофонів на суму 878 150 карбованців.
Такі ж способи добування готівки застосовував і районний провідник
ОУН у Заліщицькому районі Тернопільської області П. Совсун
(«Вір»), який, отримавши на початку 1951 р. від надрайонного провідника
М. Ярчука («Клима») бофони на суму 3 тисячі карбованців, наказав
поширити їх серед населення «в примусовому порядку».
Виявлено непоодинокі факти, коли бофони виконували невластиву
їм грошову функцію, щоправда, в гіпертрофованому вигляді. Керівництво
деяких структур ОУН, перш за все на ПЗУЗ, уже в 1945 р., незважаючи
на непрестижний вигляд бофонів і, очевидно, сподіваючись на патріотизм
населення, масово використовувало названі квитанції як своєрідний
замінник грошей. За передані бійцями УПА продукти харчування,
1 ГДА СБ України, Тернопіль. – Спр. 11242. – Арк. 70–72.
34