бофони: грошові документи оун і упа

У зв’язку з гострими потребами фінансування нових відділів УПА
у 1943 р. почали емітувати бофони великих номіналів. Іван Новосад із
с. Ілавче Теребовлянського району Тернопільської області поширив
серед населення села 30 штук 100-злотових бофонів. Він агітував селян
допомогти українським партизанам Волині, які «ведуть запеклу боротьбу
з більшовицькими партизанами».
Зокрема, на Лановеччині в 1943–1944 рр. для контролю за виконанням
контингентів селяни повинні були на вимогу компетентних
осіб пред’являти квити та бофони. З огляду на тогочасне економічне
становище сіл волинської частини Тернопільщини, нестачу готівки,
бофони незабаром стали предметом розрахунку, їх селяни вимінювали
один в одного за продукти власного виробництва. Вчасно
пред’явлений грошовий документ ОУН підкреслював лояльність до
визвольної боротьби і міг гарантувати безпеку.
Ускладнювала ситуацію й та обставина, що саме тоді німецькі
спецслужби та більшовицькі спецзагони розпочали компрометацію
ОУН перед населенням. Так, восени 1942 р. на теренах Бережанського
повіту Тернопільщини з’явився агент гестапо під виглядом збирача
коштів на бойовий фонд ОУН. Його було затримано підпільниками та
направлено до районного провідника в с. Лісники, проте він зумів утекти.
Гестапо провело масові арешти в с. Курянах й інших населених
пунктах, заарештувавши близько 80 осіб, більшість яких розстріляли.
Через деякий час цього агента гестапо оунівці вбили у с. Вільхівці.
Усі ці соціально-політичні та військові чинники не могли не призвести
до трансформації грошових документів ОУН від своєрідних почесних
аксесуарів у вигляді жетонів-подяк за внесені кошти до фіскальних
посвідчень виконання грошового контингенту та реквізиційних
квитанцій.
На підставі аналізу текстових написів на грошових документах
підпілля, підрахунку обсягів їх емісій, можна дійти висновку, що саме
у 1942–1943 рр. боротьба українського населення з фашизмом вийшла
за організаційні рамки ОУН і стала загальнонародною.
26