бофони: грошові документи оун і упа

зокрема з виготовленням форм та використанням паперу, фарб тощо. У
підпільній діяльності оунівці широко застосовували техніку високого
друку: типографічний набір, ксилографію, ліногравюру, цинкографію.
Кожен її вид, маючи характерні особливості, відповідним чином проявляється
на друкованій продукції.
Ксилографія (ручний спосіб виготовлення друкарських форм на дереві)
дає змогу точно відтворювати не тільки штрихові, але й напівтонові
зображення. При виготовленні ксилографічних друкарських форм на плоску
оброблену поверхню дошки наносять олівцем потрібний малюнок чи
текст або ж перебивають його за допомогою копіювального паперу і приступають
до різьби на дереві спеціальними різцями – штихелями. Малюнок
наноситься на дерево в зворотному, дзеркальному зображенні.
Різцем надрізають кожну лінію, кожен штрих малюнка з обох боків.
Прогалини між штрихами виймають, і таким чином роблять їх рельєфними,
а проміжки – поглибленими. Коли гравіювання закінчено, на дошку
валиком накочується фарба, потім накладається лист паперу, який протирається
дерев’яним лощилом. При цьому фарба, нанесена на рельєфні місця
дошки, тобто на штрихи малюнка, створює на папері відтиск.
Більш досконалим ручним способом репродукції є торцева гравюра.
У цьому випадку вона виготовляється на дошці твердих порід дерева,
розпиляній поперек його шарів. На таких торцевих дошках можна
гравіювати найтонші і дуже близько один до одного розміщені штрихи,
оскільки опір різцю на таких дошках рівномірний на всіх напрямках,
проте рельєфні друкуючі елементи, навіть незначних розмірів, виходять
доволі міцними.
Для виготовлення ліногравюри пластину лінолеуму шліфують. Після
нанесення малюнка прогалини поглиблюють за допомогою спеціальних
(різної конфігурації) стамесок. Для доведення товщини друкарської
форми до потрібних розмірів лінолеум наклеюють на колодку.
Таким самим способом виготовляють кліше на гумі та кожеміті.
Типовою ознакою ксилографії і ліногравюри є різні за формою й
розмірами креслення графічних елементів, а також різні дефекти в літерах,
які утворилися при виготовленні друкарської форми. Під час вирізання
літер і зачистки прогалин допускаються відколи окремих деталей
зображення й зрізи частини штрихів, які добре проглядаються на
паперовому відбитку.
Своєрідними є також відтиски, отримані з друкарської форми повздовжньої
гравюри на дереві. Внаслідок одностороннього розміщення волокна
в дошках, а також різної твердості шарів дерева, які йдуть від центру до
периферії, їх опір різцю нерівномірний. При різьбі вподовж волокна дерева
94