боÑони: гÑоÑÐ¾Ð²Ñ Ð´Ð¾ÐºÑменÑи оÑн Ñ Ñпа
боÑони: гÑоÑÐ¾Ð²Ñ Ð´Ð¾ÐºÑменÑи оÑн Ñ Ñпа
боÑони: гÑоÑÐ¾Ð²Ñ Ð´Ð¾ÐºÑменÑи оÑн Ñ Ñпа
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
на» і жовто-синім прапором був визначений також герб нової держави.<br />
Крайовий герб Закарпаття був прийнятий ще 1920 р. і входив до великого<br />
герба Чехословацької республіки.<br />
Герб Карпатської України становив собою двопольовий щит: ведмідь<br />
у лівім червонім півполі, чотири сині та три жовті смуги у правому<br />
півполі, Тризуб Св. Володимира Великого з хрестом на середньому<br />
зубі. Одним з авторів цього герба був Степан Розсоха, редактор часопису<br />
«Наступ», органу Української Національної Оборони. Ще до офіційного<br />
прийняття герба його зображення фігурувало у січні–лютому<br />
1939 р. на грошових документах зборів у фонд «Карпатської Січі».<br />
Після розколу ОУН на початку 1940 р. тризуб із мечем залишився<br />
за мельниківцями, а бандерівці натомість на ІІ Великому зборі ОУН<br />
(квітень 1941 р.) прийняли рішення про те, що «організацію обов’язує<br />
тільки загальнонаціональний Тризуб Володимира Великого в формі,<br />
введеній Центральною Радою», та про запровадження окремого організаційного<br />
прапора «чорної та червоної краски».<br />
Зображення тризуба з мечем довільних стилізацій зрідка зустрічаються<br />
на грошових документах ОУН-мельниківців, емітованих у Галичині<br />
та на території протекторату Богемія і Моравія в 1942–1944 рр.<br />
У 1941 р. бандерівці провели конкурс поміж українськими митцями<br />
на кращий проект організаційної емблеми ОУН. Переможцем його<br />
став учень Юрія Нарбута, професор графіки Українського Вільного<br />
Університету (УВУ) в Празі Роберт Лісовський. Із 1942 р. ця емблема<br />
вже посіла відведене їй місце на бофонах ОУН.<br />
Боротьба українського народу з нацизмом та сталінізмом в лавах<br />
УПА, як загальнонаціональної і багатопартійної військової сили, висунула<br />
нові вимоги до тризуба.<br />
Н. Хасевич розробив власний проект герба ОУН та УПА, який не<br />
тільки враховував тогочасні реалії боротьби за Українську Самостійну<br />
Соборну Державу і виступав об’єднавчим началом, а й не відступав від<br />
стандартів державного герба України зразка 1918 р. Графік помістив<br />
тризуб на бойовий картуш європейського зразка (тарч), окантований<br />
овалом із актуальним гаслом: «Здобудеш Українську Державу, або<br />
згинеш у боротьбі за неї!», взятим із Декалогу (10 заповідей українцянаціоналіста).<br />
Тризуб роботи Н. Хасевича мав би стати еталоном для всіх підпільних<br />
видань, проте складності повстанської боротьби перешкодили<br />
цьому. Окремі підпільні митці, серед яких були самоучки з дрібних<br />
структур ОУН, не дотримувалися стандартів у зображенні герба, допускали<br />
довільні стилізації {115}.<br />
80