бофони: грошові документи оун і упа

«Хмель» знав його не тільки як симпатика ОУН і свого односельчанина,
а й довго та ретельно перевіряв останнього конкретними дорученнями.
Мотичка час від часу давав притулок оунівцям, постачав підпіллю
продукти харчування, гроші. У радянських властей сім’я Мотички
не викликала підозр завдяки, насамперед, біографічним даним. Господаря
1944 р. мобілізували в Червону армію, звідки 1945 р. звільнився
через хворобу. Його дружина Марія Андріївна працювала ланковою
колгоспу ім. Молотова, а донька Ореста, член ВЛКСМ, – коректором
районної газети «Більшовицьким шляхом». У квітні 1948 р. Ореста
Мотичко стала членом ОУН під псевдонімом «Ольга». Члени сім’ї Мотички
не тільки допомагали підпільникам у конспірації, а й були позаштатними
кореспондентами підпільних видань, оскільки володіли інформацією
про соціально-політичну обстановку в районі.
Різьбярські роботи виконував підпільний митець «Неплюй», який
водночас був керівником технічної ланки ім. Петлюри. Йому, як самоучці,
спочатку було не під силу копіювати праці Н. Хасевича та
П. Обаля. Про це можуть свідчити його перші невдалі копії 25 і 50 крб.
бофонів «волинської серії». Однак за допомогою «Косача» він швидко
опанував техніку виготовлення деревориту.
У цій друкарні 1950 р. виготовлено чотири однотипних грошових
документи – 25, 50, 100 і 300 руб. та безномінальний бофон, що
об’єднані темою «У Свято Героїв» і присвячені 12-й річниці від дня
загибелі Євгена Коновальця. Вони підкреслюють увесь трагізм становища
підпільників. На бофонах 25, 50, 100 і 300 руб. зображено тризуб
у сяйві сонячних променів, до якого з обох боків тягнуться стрічки з
написами: «Слава Україні» і «Героям слава!». Сонячні промені ніби
висвічують центр малюнка, обрамлений своєрідною рамкою у вигляді
серця. На передньому плані – могила повстанця з належними атрибутами:
хрестом і вінком із дубового та лаврового листя, що символізують
вічність і славу. Гілки берези, під якою могила, скорботно похилені.
На задньому плані – ще одна могила. Ліворуч від рамки – три краплі
сліз, що підкреслюють всенародне горе. Внизу малюнка – дата та
номінал {189–191}. На передньому плані безномінального бофона,
який реалізували населенню за 100 крб. (є відповідний напис олівцем
на звороті), вміщено портрет Є. Коновальця у вінку * . У горішніх кутах
дві дати: «1938» і «1950», внизу під портретом ще одна дата «23.V», а
* Традиція виконання портретів діячів ОУН у фінансовій діяльності підпілля
отримала продовження в українській діаспорі. Так, у 60–70-х роках фінансова референтура
Союзу українців Британії (СУБ) для збору коштів періодично випускала так
звані корзинки, у комплект яких входило 5–6 листівок із портретами «героїв української
революції».
59