бофони: грошові документи оун і упа

далі напис: «Здобудеш Українську Державу, або загинеш в боротьбі за
неї» {192}. Їх авторами були Чортківський окружний провідник ОУН
М. Гук та підпільний митець «Неплюй», які передбачали свою долю.
У ніч проти 29 квітня 1951 р. неподалік с. Дуліби Золотопотіцького
району оперативна група МДБ захопила «Косача» та есбіста «Клима».
«Косач» устиг вихопити і кинути гранату, проте вона не вибухнула.
На допиті вони змушені були розповісти про місце знаходження
друкарні. А 2 травня в лісі біля с. Лещинці того ж району в засідку потрапив
окружний провідник І. Сказинський («Крига»), котрий також
повідомив усе, що знав про друкарню.
Працівники друкарні порушили підпільні вимоги конспірації. Замість
того, щоб негайно покинути криївку до з’ясування ситуації з
«Косачем», «Ясень» та «Хмель» три рази виходили на його пошуки,
які закінчилися безрезультатно. Попри тривогу та невпевненість, вони
все-таки повернулися в криївку, щоб зустріти там свою смерть.
7 травня 1951 р. емдебісти згідно з планом операції, розробленим
заступником начальника відділу «2-Н» УМДБ старшим лейтенантом
Свердловим та начальником Товстенького РВ УМДБ майором Биченко,
зненацька оточили господарство Мотичків. Бійці військ МДБ
знайшли вентиляційний люк криївки і запропонували оунівцям скласти
зброю. Пролунало кілька пострілів та вибух гранати... Повстанці живими
не здалися 1 .
Наприкінці 1949 р. Управлінням МДБ Кам’янець-Подільської області
при взаємодії з Управлінням КДБ Тернопільської області проведено
операцію з ліквідації керівництва «Східного проводу», в ході якої
загинув провідник «Гомін», його бойовики, а також працівники технічного
«звена» цього осередку підпілля. 26 грудня 1949 р. із криївки,
облаштованої в господарстві колгоспниці Віри Васильківської з
с. П’ятичани, вилучено друкарську техніку, радіоприймач, велику кількість
підпільної літератури та бофони.
У друкарні працювали Петро Гнибіда («Тарас»), який був редактором
підпільних видань, та Михайлина Голіната («Лариса», «Мрія»).
«Тарас» загинув одразу, а «Мрію» взяли тяжкопораненою і терміново
направили на лікування в містечко Оринин, де місцевий хірург провів
успішну операцію. Однак, боячись видати емдебістам організаційні
таємниці, вночі вона порвала бинти і, стікаючи кров’ю, померла.
Як виявилося в ході слідства, ця друкарня працювала із середини
1948 р. Таке тривале існування підпільного видавничого осередку ста-
1 ГДА СБ України, Тернопіль. – Спр. 25278. – Т. 1. – Арк. 322; Спр.7287- П. –
Арк. 130–201; Спр. 44. – Т.5. – Арк. 45–46; Спр. 7287-П. – Арк. 221.
60