боÑони: гÑоÑÐ¾Ð²Ñ Ð´Ð¾ÐºÑменÑи оÑн Ñ Ñпа
боÑони: гÑоÑÐ¾Ð²Ñ Ð´Ð¾ÐºÑменÑи оÑн Ñ Ñпа
боÑони: гÑоÑÐ¾Ð²Ñ Ð´Ð¾ÐºÑменÑи оÑн Ñ Ñпа
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
Порівняно з бандерівцями мельниківці у фінансово-господарській<br />
діяльності значно рідше користувалися бофонами. Це пояснюється<br />
джерелами їх матеріально-технічного забезпечення. На Кременеччині<br />
та Дубенщині представники ОУН(м) зуміли опанувати фільварки й інші<br />
великі сільськогосподарські підприємства, просунути туди своїх<br />
людей, тоді як бандерівці із самого початку змушені були перебувати<br />
на утриманні селян.<br />
Не тільки бандерівське та мельниківське підпілля у фінансовогосподарській<br />
діяльності користувалося грошовими документами, їх<br />
виготовляли й інші українські політичні сили, зокрема Український<br />
Центральний Комітет (УЦК). Протягом усієї війни це була єдина легальна<br />
організація, що могла, хоча і дуже обмежено, боронити соціальноекономічні<br />
інтереси українців у Генерал-губернаторстві. Згідно зі своїми<br />
програмами, УЦК систематично випускав грошові документи для<br />
збирання коштів у фонд допомогових комітетів.<br />
У 1943 р. УЦК поширив серед населення Галичини двосторонній<br />
грошовий документ «Писанка українській дітворі» номіналом 2 злотих.<br />
Проте не варто порівнювати грошові документи УЦК із грошовими<br />
документами ОУН і УПА. Незважаючи на зовнішню схожість, між<br />
ними існує відмінність, як між легальною та нелегальною формами діяльності.<br />
Навіть слова «бойовий фонд» означали спротив окупантам,<br />
боротьбу за визволення.<br />
Оунівці нерідко використовували грошові документи УЦК для маскування<br />
перед окупантами своєї фінансово-господарської діяльності.<br />
Заарештований енкаведистами член ОУН Іван Канюга із с. Ілавче Теребовлянського<br />
району зізнався, що на початку 1942 р. організація йому<br />
доручила зібрати гроші у фонд підпілля. Для конспірації цю акцію<br />
він проводив, маскуючись під інституцію УЦК. Для цього, як стверджував<br />
Канюга, на грошових документах ОУН було зроблено відповідні<br />
наддруківки, які мали створити в окупанта враження, що захід проводиться<br />
в рамках однієї із програм УЦК, зокрема допомоги українським<br />
військовополоненим 1 .<br />
І. Канюга деталізував номінали бофонів та процедуру збору коштів:<br />
«Гроші збирали так: серед населення роздавалися квитки вартістю<br />
від 1 до 200 злотих... Збір звичайно проводився у святкові дні. Кожен<br />
збирач мав свою дільницю 50–100 дворів. Він ходив по хатах і збирав<br />
гроші, а замість них давав квитки такої вартості, скільки отримував<br />
1 ГДА СБ України, Тернопіль. – Спр. 27790. – Арк. 13.<br />
24