Attention! Your ePaper is waiting for publication!
By publishing your document, the content will be optimally indexed by Google via AI and sorted into the right category for over 500 million ePaper readers on YUMPU.
This will ensure high visibility and many readers!
алгоритми, імітують поведінку елементів аналізованого об’єкта і взаємодіюміж ними в процесі Функціонування.Залежно від того, чи враховує ЕММ елемент випадковості, вона можебути віднесена до класу стохастичних чи детермінованих. У детермінованихмоделях ні цільова функція, ні рівняння зв’язку не містять випадковихфакторів. Значить, для даної множини вхідних значень на виході може бутиотриманий лише один-єдиний результат. Для стохастичних ЕММ характернанаявність факторів, що мають вірогідний характер, і вони представленіпевними законами розподілу. Значення вихідних параметрів таких моделейможуть бути передбачені лише з певною ймовірністю.За зв’язком з фактором часу моделі поділяють на динамічні і статичні.Моделі, в яких вхідні фактори, а значить, і результати моделювання залежатьвід часу, називаються динамічними, а моделі, в яких залежність від часупроявляється слабо чи неявно, називаються статичними.Процес математичного моделювання можна умовно поділити на декількаетапів.Під час першого етапу на основі аналізу теоретичних закономірностей,властивих об’єкту, і емпіричних даних про його особливості будуютьконцептуальну модель об’єкта. Така модель включає спрощений, алеадекватний ситуації сценарій функціонування об’єкта; якісну оцінку і вибірфакторів, що описують об’єкт і його оточення; формулювання мети, якастоїть перед об’єктом при його функціонуванні, формалізація її в критерійоптимальності; вибір системи обмежень.Заключним кроком 1-го етапу є оцінка адекватності концептуальноїмоделі аналізованої ситуації.Другий етап полягає у формуванні на основі концептуальної моделіматематичної моделі об’єкта. Головна проблема цього етапу – визначеннякількісних, математичних співвідношень, які формалізують якісні залежностіконцептуальної моделі. Будуючи модель, необхідно пам’ятати, що кращою єне найскладніша модель, яка найбільш реально відображає об’єкт, а та, щодозволяє отримати раціональний розв’язок. Зрештою, математична модельповинна бути такою, щоб відображати всі суттєві риси об’єкта. Зайвадеталізація чи укрупнення лише заважає побудові моделі.Третій етап – етап дослідження математичної моделі – починається звибору відповідного методу її розв’язання.І, нарешті, заключним кроком моделювання є оцінка отриманого намоделі результату. Критерієм достовірності і якості моделі є економічназмістовність отриманих оцінок, їх відповідність реальним умовамвиробництва.53
алгоритми, імітують поведінку елементів аналізованого об’єкта і взаємодіюміж ними в процесі Функціонування.Залежно від того, чи враховує ЕММ елемент випадковості, вона можебути віднесена до класу стохастичних чи детермінованих. У детермінованихмоделях ні цільова функція, ні рівняння зв’язку не містять випадковихфакторів. Значить, для даної множини вхідних значень на виході може бутиотриманий лише один-єдиний результат. Для стохастичних ЕММ характернанаявність факторів, що мають вірогідний характер, і вони представленіпевними законами розподілу. Значення вихідних параметрів таких моделейможуть бути передбачені лише з певною ймовірністю.За зв’язком з фактором часу моделі поділяють на динамічні і статичні.Моделі, в яких вхідні фактори, а значить, і результати моделювання залежатьвід часу, називаються динамічними, а моделі, в яких залежність від часупроявляється слабо чи неявно, називаються статичними.Процес математичного моделювання можна умовно поділити на декількаетапів.Під час першого етапу на основі аналізу теоретичних закономірностей,властивих об’єкту, і емпіричних даних про його особливості будуютьконцептуальну модель об’єкта. Така модель включає спрощений, алеадекватний ситуації сценарій функціонування об’єкта; якісну оцінку і вибірфакторів, що описують об’єкт і його оточення; формулювання мети, якастоїть перед об’єктом при його функціонуванні, формалізація її в критерійоптимальності; вибір системи обмежень.Заключним кроком 1-го етапу є оцінка адекватності концептуальноїмоделі аналізованої ситуації.Другий етап полягає у формуванні на основі концептуальної моделіматематичної моделі об’єкта. Головна проблема цього етапу – визначеннякількісних, математичних співвідношень, які формалізують якісні залежностіконцептуальної моделі. Будуючи модель, необхідно пам’ятати, що кращою єне найскладніша модель, яка найбільш реально відображає об’єкт, а та, щодозволяє отримати раціональний розв’язок. Зрештою, математична модельповинна бути такою, щоб відображати всі суттєві риси об’єкта. Зайвадеталізація чи укрупнення лише заважає побудові моделі.Третій етап – етап дослідження математичної моделі – починається звибору відповідного методу її розв’язання.І, нарешті, заключним кроком моделювання є оцінка отриманого намоделі результату. Критерієм достовірності і якості моделі є економічназмістовність отриманих оцінок, їх відповідність реальним умовамвиробництва.53
Change language