qqq1

між окремими макроекономічними процесами та явищами. Макроекономіка повинна, з одного
боку, визначати систему функцій, які відтворюють причинно-наслідкові зв'язки в економіці; з
іншого — розкривати можливості людей впливати на причини з метою корегування тих наслідків,
які вони викликають в економіці. Отже, макроекономіка виконує як пізнавальну так і прикладну
функцію. Макроекономіку, що виконує пізнавальну функцію, називають позитивною, а
макроекономіку, що виконує прикладну функцію — нормативною.
13. Безробіття та соціальна політика держави.
Безробіття – це стан ринку робочої сили за умов, коли пропозиція робочої сили перевищує
попит на неї.
Безробіття – це невід’ємна властивість ринкової системи господарювання. Вже з другої половини
ХVІІІ ст. в Англії виступали робітники проти застосування машин, використання яких у
виробництві супроводжувалося формуванням армії „надлишкових” людей.
Як свідчить статистика, кількість безробітних значно збільшується під час криз і в період
піднесення. Найбільших розмірів безробіття досягло в 30-х роках ХХ ст. під час Великої депресії
1929-1933рр., коли нею було охоплено 15-20% працездатного населення розвинутих країн. Так,
наприклад, в США більше 10 млн. чол. було позбавлено роботи, в той час як у відносно
благополучні роки 1920-1929рр. середня чисельність безробітних складала 2,2 млн. чол.
Проблеми функціонування ринку праці та причини виникнення безробіття пояснюються
економістами по-різному:
надлишок народонаселення (Т. Мальтус);
ріст органічної будови капіталу (К.Маркс);
високий рівень заробітної плати (неокласики);
недостатній сукупний попит (кейнсіанський).
Таким чином, згідно Закону України „Про зайнятість населення” безробітними вважаються
працездатні громадяни в працездатному віці, які через незалежні від них причини не мають
заробітку і трудового доходу, зареєстровані у державній службі зайнятості як особи, що шукають
роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Показники, які характеризують безробіття:
рівень фактичного безробіття – це частка безробітної частини робочої сили
виражена у відсотках:
рівень зайнятих – частка зайнятих в складі робочої сили:
U – рівень фактичного безробіття;
F – кількість безробітних;
R – робоча сила;
L – зайняті.