Поняття керованих систем. Приклади математичних моделей керованихобєктів. Математичні моделі оптимально-керованих систем. Методи розрахункуоптимальних програм на основі принципу максимуму. Проблемасинтезу. [3] .НЕ 2.7. Математичні моделі конфліктно керованих процесів і системОсобливості математичних моделей конфліктно-керованих і ієрархічнокерованихсистем. Моделі конфліктно-керованих систем у техніці. Моделюванняризику в процесах керування при неповних даних. [3].Основна література до дисципліни:1. Самарский А.А., Михайлов А.П. Математическое моделирование .-М.:Наука. Физматлит, 1997.-320 с.2. Краснощеков П.С. Петров А.А. Принципы построения моделей.-М.: МГУ,1983.-464 с.3. Моисеев Н.Н. Математические задачи системного анализа.-М.: Наука, 1981.-488 с.4. Ашихмин В.Н. Введение в математическое моделирование–М.:Интермет Инжиниринг,2000.–336с.5. Перегудов Ф.И., Тарасенко Ф.П. Введение в системный анализ. –М.: Высшая школа, 1989.-367с.6. Любарский Я.Г. Математическое моделирование и эксперимент.- К.: Наукова думка, 1987 .-315с.7. Лотов А.В. Введение в экономико-математическое моделирование. .-М.: Наука, 1984.- 421 с.8. Свирежев Ю.М., Логофет Д.О. Устойчивость биологических сообществ.- .-М.: Наука, 1978.-352с.9. Бусленко Н.П. Моделирование сложних систем. .-М.: Наука, 1978.- 453 с.10. Райбман Н.С., Чадеев В.М. Построение моделей.- .-М.: Наука, 1975.-353 с.11. Неуймин Я.Г. Модели в науке и технике. .-М.: Наука, 1981.12. http://fpm.chnu/website«Методи оптимізації»216 год. (6,5 кредитів)Мета викладання дисципліни: навчити студентів використовувати тарозробляти математичні моделі складних процесів, підбирати відомі, а принеобхідності – створювати нові, алгоритми та методи їх дослідження, даватифізичну інтерпретацію отриманих результатів при розв’язуваннірізноманітних математичних та прикладних задач.У результаті вивчення курсу студент має набути такихкомпетенцій: знання сучасних математичних методів для аналізуприкладних задач, які будуть достатніми для самостійного аналізу складнихекономічних, соціальних та математичних проблем; уміння підбиратиматематичну модель задачі на основі аналізу вимог замовника;використовувати існуючі або розробляти нові методи їх дослідження;здійснювати інтерпретацію отриманих результатів та на їх основі вироблятирекомендації для замовника; використовувати спеціалізовані математичніпакети для розв’язування різноманітних задач, що виникають в процесінаукових дослідженьВивчення курсу здійснюється за чотирма змістовими модулями:ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1«Лінійне програмування (ЛП-1)»НЕ 1.1. Предмет, мета, завдання вивчення курсу «Методи оптимізації»
Предмет та мета курсу. Приклади задач лінійного програмування (ЛП).Лінійні моделі задач різної природи..НЕ 1.2-3. Загальна задача ЛП та її геометрична інтерпретаціяЗагальна задача ЛП. Допустима область та її властивості. Поняття вершинидопустимої області, базисного (опорного) плану задачі. Геометричнаінтерпретація задачі ЛП. Попередні висновки про властивості задач ЛП.Приклади.НЕ 1.4. Властивості множини вершинНеобхідні і достатні умови належності плану множині вершин. Теорема пробазисні вектори . Теорема про досяжність оптимуму в множині вершин.НЕ 1.5. Форми запису задач ЛПСтандартна задача ЛП. Зведення загальної задачі до стандартної. Канонічназадача ЛП. Зведення стандартної задачі до канонічної. Приклади.НЕ 1.6-7. Симплекс-методСимплексні перетворення. Відносні оцінки змінних. Критерій оптимальностібазисного плану. Ознака необмеженості цільової функції. Алгоритмсимплексного методу. Скінченність алгоритму. Приклади.НЕ 1.8-9. Побудова початкового базисного плануМетод штучної бази. М-метод. Приклади.НЕ 2.1-3. Двоїстість в ЛПЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2«Теорія двоїстості (ЛП-2)»Несиметрична пара двоїстих задач. Симетрична пара двоїстих задач. Характерні властивості паридв. задач. Побудова пари дв. задач.НЕ 2.4-5. Теореми двоїстостіПерша теорема двоїстості. Друга теорема двоїстості. Наслідок.НЕ 2.6-7. Двоїстий симплекс-методДвоїстий симплекс-метод. Теоретичні основи. Алгоритм ДСМ. Приклад.ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3«Спеціальні задачі (ЛП-3)»НЕ 3.1-2. Транспортна задача (ТЗ) та її властивостіНЕ 3.3. Метод потенціалівНЕ 3.4-5. ТЗ із обмеженнями та їх розв’язуванняНЕ 3.6-9. Оптимізаційні задачі на мережахНЕ 3.10. Цілочислові задачі ЛПЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4«Нелінійне програмування (ЛП-4)»НЕ 4.1. Задача нелінійного програмуванняНЕ 4.2. Задача опуклого програмуванняНЕ 4.3. Градієнтні методи оптимізаціїОсновна література до курсу:1. Ю.Д. Попов. Линейное и нелинейное программирование. К.: изд.КГУ,1988. – 180 стр.