Палагнюк - Чтиво

руку вище ліктя, і накачує манжету, доки я не починаю відчуватисильні поштовхи пульсу. До моїх грудей липкими подушечкамиприкріплені дроти кардіологічного монітора, щозмійкою повзуть між ґудзиками на блузці. Липкий пластиртримає ще один дріт, який перевіряє пульс у мене на зап'ястку.Інші сенсори дротами прикріплені до моїх шиї та горла.— Щоб наглядати за дрижанням у відтінках твого голосу,— пояснив мені Леонард. Один сенсор прикріплений доперснещитовидного м'яза на горлі, каже він. Інший сенсор —до перснечерпаловидного м'яза на шиї, поряд із хребтом. Колити розмовляєш, між двома сенсорами біжить струм низькоїнапруги, реєструючи будь-які мікродрижання у м'язах, щоконтролюють твій голосовий апарат, і відмічають, коли тикажеш неправду.У демона зі складаними шкіряними крилами смердить ізрота.Це відбувається після того, як Бабетта провела нас у будівлюштаб-квартири, обійшовши нескінченні черги очікуючих,підганяючи нашу невеличку компанію крізь розваленучастину фасаду будівлі, що водночас ще доводився до ладуй руйнувався від старості. Бабетта провела нас до схожогона печеру залу очікувань, великого, наче стадіон, де пліч-оплічстояли численні душі, створюючи суміш на кшталт натовпув автотранспортному управлінні: поряд стояли людив брудних лахміттях і вдягнені в костюми від Шанель і з кейсамив руках. Усі пластикові крісла з відкидними сидіннямибули заліплені великою кількістю жуйки, тож, насправді, лишеті, кому вдалося повністю відмовитися від надії, моглиризикнути й посидіти на них. Величезна дошка об'яв, роз­102