Палагнюк - Чтиво

коли тримали мене, і задушили, і спокусили повернутися дожиття, сидять три Шльондри Вандершльондр. Саме їхнє тріотоненьких голосочків Розпутних Бруднючок повторює: «Мивикликаємо вічно живу душу покійної Медісон Спенсер».Вони повторюють в унісон:— Явись нам, Медісон Квітка Пустелі Роза Парке КойотТрікстер Спенсер—— і вони, всі троє, тихо іржуть над моїмсміховинним іменем. Вони промовляють речитативом: — Мивимагаємо, щоб дух Медісон Спенсер прийшов і виконав нашібажання...Бісові шльондри. Чому мене завжди закликають виконатичиїсь бажання?У центрі ліжка стоїть тарілка, поцуплена з їдальні: на нійгорять кілька свічок; це єдине джерело світла в колишній моїйкімнаті. Завіси розсунені, відкриваючи вид на безлисті осіннідерева і дощову ніч. Двері до коридору зачинені.Одна Дорога Хвойда нахиляється убік, засовує руку підматрац і дістає звідти книжку. Дуже потерту книжку.— За допомогою цього особистого предмета, — заявляєПохітлива Дешевка, — ми контролюватимемо тебе і керуватимемотобою, Медісон Спенсер...Книжка? Це ж мій улюблений примірник «Доводів глузду»!Зібрання персонажів, які пережили власного автора.Побачивши предмет, що належав мені, мою улюбленукнижку, інші дівчата, що хіхікали й спостерігали з широкорозкритими очима, замовкають. В очах у них віддзеркалюєтьсяполум'я свічок.Саме на цій репліці, наче натискаючи Ctrl+Alt+C на клавіатуріматусиного ноутбука, я починаю повільно запинати за­281