Палагнюк - Чтиво

головою, як сонце чи місяць. Її довге чорне волосся, схоже насліпучу лійкувату хмару, шмагає та тече з її голови, доки вонастоїть на місці, наче розмірковуючи, за ким із нас погнатися.За цим гігантом хитаючись біжить Бабетта, і обидві їїстильні, занадто претензійні туфлі ляскають її по ногах, триножатьїї та примушують спотикатися. Паттерсон біжить,напруживши плечі, робить фінти та петляє, як той заєць;шипи на кросівках викидають павиний хвіст обрізків нігтів —він наче біжить, тримаючи м'яча, крізь смугу оборони, збираючисьзробити тачдаун. Стрілець одним рухом знімає своюкуртку та відкидає її вбік; він мчить щодуху, а ланцюжки скрутилисяпетлею навколо одного чобота та брязкають.Демон-торнадо присідає, простягає руку до землі, розставляєпальці і, наче парашут, стрімко знижується на фігуркуБабетти, як спотикається та верещить.Стовідсотково, у всій цій паніці присутній елемент гри: піс-»ля того, як на моїх очах демон Аріман розірвав і поглинув Паттерсона,а потім Паттерсон знову відродився і став рудоволосимсірооким футболістом, на якомусь рівні свідомості я розумію,що абсолютна смерть тепер для мене не існує. Але, незважаючина зазначене вище, процес, коли тебе розривають на шматки, апотім поглинають, все ще здається мені найболючішим.Коли велетенський демон-торнадо нахиляється, щоб схопитиБабетту, Леонард наказує дівчині пірнати. Притулившиобидві долоні до рота, зробивши з них такий собі мегафон,Леонард кричить:— Пірнай і копай!Наскільки я, неофіт у цих справах, можу зрозуміти, існуєдобра, перевірена практикою стратегія втечі від небезпеки в4і 67