Палагнюк - Чтиво

Розділ третій«Ти тут, Сатано? Це я, Медісон. Будь ласка, не ображайся,але батьки навчили мене, що тебе не існує. Мої мама і татозавжди казали, що і ти, і Бог з'явилися в забобонних, розумововідсталих, крихітних мізках неуків-проповідників і республіканців-лицемірів».На думку батьків, такого місця, як Пекло, просто не існує.Коли їх спитати, вони, мабуть, відповіли б, що я вже перевтілиласяв метелика, чи у стволову клітину, чи у голубку. Щоя хочу сказати: батьки завжди нагадували мені, що для менедуже важливо бачити, як вони ходять усюди, в чому матинародила, інакше, коли я виросту, то стану такою собі панночкоюЗбоченкою Мак Збоченець. Вони вчили мене, щогріхів не існує, існує лише поганий вибір життєвого шляху.Погане вміння керувати емоціями. І зла теж не існує. Будь-якепоняття «правильного» і протиставлення його «неправильному»,на їхню думку, є нічим іншим, як культурною спорудою,що стосується конкретного часу й місця. Вони казали:коли щось і має примушувати нас змінювати особисту поведінку,то це має бути наша відданість суспільному договору,а не якась незрозуміла, нав'язана нам ззовні загроза покаранняполум'ям. Нічого аморального не існує, наполягали22