Палагнюк - Чтиво

Ласкаво просимо до початку нового циклу медійної слави.Вся ця плутанина й метушня заради того, щоб виправдати їхнюпояву на обкладинці журналу «Аркітекчурал Дайджест».У мене за спиною мама відкриває черговий конверт і каже:«Цьогорічну нагороду за найкращий фільм отримує...» Вонадістає з конверта карточку, сміється і каже: «Меді, як тобі несоромно!» І демонструє карточку Емілі, чи Аманді, чи Еллі, чиДафні, чи БУДЬ-КОМУ, хто цього тижня слугує їй особистимпомічником. На картоні написано: «Піаніно II: Напад пальця».Але Емілі, чи Одрі, чи хто там іще — жарту не розуміють.Добра новина полягає в попередній умові, яка полягає втому, що для нас із Ґораном надто велика честь — супроводжуватистарих на церемонію. Отже, поки матуся стоятимена сцені, намагаючись не порізатися папером чи голосно розсміятисячерез те, що їй доводиться віддавати «Оскар» людині,яку вона ненавидить, Ґоран має доглядати мене в готелі.Зупинись, серце, що вистрибує з грудей. Формально, оскількиҐоран знає англійську не так добре, щоб замовити собіплатний кабельний порноканал, це я наглядатиму за ним. Алеми повинні разом дивитися церемонію нагородження по телебаченню,щоб потім сказати мамі, чи варто їй погоджуватисявручати нагороди і наступного року.Ось навіщо мені потрібна рожева блузка: аби справити наҐорана враження. Я вмикаю ноутбук матусі, натискаю Ctrl+Alt+Sі користуюсь камерами системи безпеки, щоб оглянути шафув спальні у Палм-Спрінґз. Перемикаю на камери в Берліні іперевіряю спальню тдм.«Поглянь у Женеві, — пропонує мама. — Накажи покоївці-сомалійціпереслати її тобі з кур’єром».115