Палагнюк - Чтиво

— Очі в тебе геть почервонілі... псоріаз посилився?До того ж, я брехуха. І я відповідаю:— Насправді, ніякого псоріазу в мене немає.Тоді Стрілець питає:— Ти плакала?І брехуха така велика, що відповідаю:— Ні.Не те щоб приречення до Пекла — цілком моя провина.На свій захист хочу зазначити, що тато завжди казав, нібидиявол — то одноразові пелюшки.— Смерть — процес довгий, — зауважує Стрілець. — І твоєтіло — перша частина тебе, якій настає гаплик.Тобто: окрім цього, мають померти і твої мрії. Потім —твої сподівання. І гнів на те, що ти витратила ціле життя навивчення лайна, і любов до інших, і заробляння грошей, —і все лише для того, щоб урешті-решт цей непотріб перетворивсяна абсолютний нуль. Насправді вмирання фізичноїоболонки — то найлегше. Окрім цього, мають померти і спогади.Й его. Гордість, і сором, й амбіції, і надія — і на те, щобзник увесь цей непотріб, який звуть «особистими рисами»,можуть піти століття.— Все, що можуть побачити люди, — це вмирання тіла, —продовжує Стрілець. — Та Гелен Ґерлі Браун вивчила всьоголише сім етапів того, як ми врізаємо дуба.Я перепитую:— Гелен Ґерлі Браун?— Та ти знаєш, — наполягає Стрілець. — Заперечення,торги, гнів, депресія...А, то він про Елізабет Кюблер-Росс.210