Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

ПЕРЕДМОВАго ця ниточка тягнеться далі, — до Леся Курбаса 17 , Василя Василька 18 , МихайлаВерхацького 19 , Василя Харченка 20 , Віктора Довбищенка 21 , Володимира Неллі 22 , ВіктораКісіна 23 й багатьох інших режисерів, які поєднували театральну практикуз педагогічною діяльністю. Власне, педагогічна діяльність для багатьох з нихі стала зовнішнім стимулом для вдосконалення термінологічної бази режисуриу процесі вирішення дидактичних завдань. Врешті, завдяки зусиллям як названих,так і багатьох інших режисерів, постав розлогий, хоча й надзвичайно суперечливийтермінологічний апарат сучасного театру.18***Загалом до історико-етимологічного аспекту термінології можна ставитисязневажливо — така собі, мовляв, емпірична забавка, кунсткамера історії, орієнтованана виколупування нікому не потрібних фактів. Насправді це не забавка.Адже саме на театральній лексиці тримаються наші уявлення про театр. У цьомусенсі показовою є не лише присутність, але й відсутність багатьох термінів і понятьв історичному лексиконі мистецтва. Приміром, термінів, які стали абеткоюсучасного драматичного театру: дія, подія, конфлікт, зав’язка, кульмінація,розв’язка тощо. Цих термінів не було ні в античному театрі, ні в театрі середньовіччя.Чи не дає це підстави замислитися про категорії театру, які подеколи видаютьсянам ледь не універсальними?У театрі XVI–XVIІ ст. — втім, не лише в театрі, а й в інших мистецт вах — покищо відсутні естетично забарвлені категорії; у системі естетичних категорій театрпочинає оцінюватися лише з XVII–XVІII ст., отже, реальної потреби у ство реннідовідкових фахових видань до цих пір ніби й не існувало.Однак ще у ХІІІ ст. специфіка музичного мистецтва висунула вимогу ство ренняперших музичних довідників (саме з ХІІІ ст. відомий «Dic tio na rius…» Й. Гарландіа,а згодом і франко-фламандська праця Й. Тинкторіса «Terminorum MusicaeDifni to ri um», бл. 1474).Першим лексиконом, у якому обговорювалися питання театру, був «Ономастикон»лексикографа ІІ ст. н. е. Юлія Полукса, котрий у своїй енциклопедичнійпраці (всі десять розділів якої починаються з хвали на честь імператора Коммода,а серед інших лексичних перлин наводиться понад п’ят десят хвалебних ви-17Лесь Курбас. Березіль: Із творчої спадщини / Упоряд. М. Лабінський. — К., 1988; Лесь Курбас.Філософія театру / Упоряд. М. Лабінський. — К., 2001.18Василько В. Фрагменти режисури. — К., 1967.19Верхацький М. Дні і праця. Листування. Спогади сучасників. — К., 2004.20Харченко В. Режисура як мистецтво і про фе сія // Режисер і вистава. — К., 1962.21Довбищенко В. Театр. — К., 1984.22Неллі В. Про режисуру. — К., 1977; Неллі В. Робота режисера. — К., 1962.23Кісін В. Режисура як мистецтво та професія. Життя, актор, образ: із творчої спадщини. —К., 1999.