Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

ТЕАТР В’ЯЗНІВвидовища, як і дармові пригощання під час їх проведення, можуть фінансуватиякісь корпорації: адміністрація міста; спонсори для реклами своєї продукції; ремісничіцехи; церква та ін.). Вистави вуличних театрів відзначаються яскравоювидовищністю і чіткою спрямованістю у сенсі поставлених ідеологічних завдань.Найбільшого поширення вуличні театри дістали за доби середньовіччя, вдругевони відродилися на початку ХХ ст., втретє — у 1960‐х рр. («Бред енд Паппет», гепенінгий виступи профспілкових театрів тощо). ► містерія релігійна середньовічна, ТЕ-АТР МАСОК ІТАЛІЙСЬКИЙ, ТЕАТР ПОЛІТИЧНИЙ, ТЕАТР ПРОСТО НЕБА, ТЕАТР ФЛЕШМОБ, ТЕАТР ЯРМАРКОВИЙТЕАТР В’ЯЗНІВ (пол. teatr więzienny, teatr jeniecki) — театр, вистави якого здійснюютьв’язні для самих в’язнів у концбаторах з дозволу влади або таємно. Такітеатри створено в таборах ГУЛАГу в СРСР — зокрема, у таборі на Медвежій Горі(Архангельська область). 17 травня 1934 року керівником цього театру (театруББК — Біломоро‐Балтійського каналу) було призначено Леся Курбаса, який розпочавготувати до постановки драму Л. Славіна «Інтервенція». Тут працювалитакож В. Лихачов з Малого театру (Москва), Віктор Арнфельд з Ленінградськоїоперети, режисер Сварожич — загалом близько сотні осіб. Коли Курбаса переслалидо іншого табору («Вянь‐Губа»), він поставив там, у створеному ним же театрі,комедію Сухово‐Кобиліна «Смерть Тарєлкіна». Існують дані про Курбасовуроботу над фарсом «Адвокат Патлен», оперою‐вар’єте «Сон на Вянь‐Губі» (разомз Мирославом Ірчаном). Згодом на Соловках Курбас здійснив постановки вистави«Учень диявола» Бернарда Шоу, «Весілля Фігаро» Бомарше, «Слава» В. Гусєва,«Демон» Рубінтштейна; збереглася програма «Аристократів» М. Погодіна (сезон1936–1937 року). Так само в період сталінських репресій створював вистави у театрів’язнів режисер Л. Варпаховський. Подібні ж вистави під час Другої світовоївійни здійснювали Стефан Ярач (Освенцім), Еміль Буріан (Дахау), Юзеф Шайна(Освенцім і Бухенвальд) та ін. ► ТЕАТР ТАБОРОВИЙТЕАТР ГАЗЕТНИЙ ► ТЕАТР ВОЙОВНИИЙ, ТЕАТР ПОЛІТИЧНИЙТЕАТР ГЕРИЛЬЇ (англ. guerilla theatre від ісп. — маленька війна). ► ТЕАТР ВОЙОВ-НИчИЙ, ТЕАТР ПОЛІТИЧНИЙТЕАТР ГІНЬЙОЛЮ (фр. Guіgnol, пол. Guіgnol, makabreska) — у Франції, починаючиз 1818 року, театр, який спеціалізується на виставах, в основу яких покладенозображення злочинів, лиходійств, катувань тощо. Назва театру походитьвід персонажа французького театру верхових (ручних) ляльок, який народивсянаприкінці ХVІІІ ст. Маску Гіньйоля створив директор Ліонського театру ляльокЛ. Мурге (1745–1844), який одночасно був і автором перших п’єс з участю Гіньйоля— життєрадісного, дотепного і цинічного ліонського кустаря, який, як і йогопостійний партнер Н’яфрон, говорив на місцевому діалекті. Початково виставиз участю Гіньйоля були насичені елементами політичної і побутової сатири, однакневдовзі цей персонаж опинився в центрі присвяченого йому жанру, а за півторадесятиріччя по тому — й типу театру. 1899 р. в Парижі постав театр «Гран529