Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

ОБСТАВИНИ ЗАПРОПОНОВАНІГеоргій Товстоногов висунув положення про три кола запропонованих обставин— велике, середнє і мале. Запропоновані обставини, у концепції Г. О. Товстоногова,— це сукупність великих і малих, тривалих і коротких процесів, що відбуваютьсяна різних рівнях — світу, соціальної системи, родини, процесів економічних,психологічних, фізіологічних та ін. — «Ми живемо у ланцюгу обставин, які постійнорухаються й змінюються, — писав він, — коли обставини вичерпуються абозмінюються — відбувається подія». Особливе значення Товстоногов надавав вихіднійзапропонованій обставині — обставині великого кола, що існує в реальнійдійсності і хвилює автора як типове соціальне явище; це інтегральна характеристикасвіту, виражена в конкретно‐образній, метафоричній формі — «Данія‐тюрма»(«Гамлет»), «Пограбоване місто» («Ревізор») та ін.; вихідна запропонована обставинавиникає задовго до початку п’єси, але в розв’язці може змінитися; у боротьбіз вихідною запропонованою обставиною розвивається наскрізна дія п’єси.Істотні корективи в розуміння запропонованих обставин вніс театр другої половиниХХ ст., а надто його радикальні напрями — театр абсурду, акціонізмта інші, для яких характерним є мінливість запропонованих обставин.У процесі роботи над виставою режисер оперує запропонованими обставинами,відбираючи, перетворюючи й організовуючи їх у просторі й часі вистави. Спосібвідбору запропонованих обставин визначається природою почуттів вистави.Процес роботи із запропонованими обставинами у психологічному театрі спираєтьсяна такі принципи:— принцип загострення запропонованих обставин випливає із уявлення проконфліктну природу драматичного театру і потребує такого відбору й організаціїзапропонованих обставин, за яких вони неодмінно вступатимуть у максимальнозагострену, конфліктну взаємодію між собою, поляризуючись таким чином,що одні з них ініціюватимуть дію, інші — служитимуть перешкодою на шляху досягненняпоставлених перед персонажами цілей;— принцип поступового розвитку запропонованих обставин ґрунтуєтьсяна уявленні про світ як сукупність процесів, які розгортаються у просторі і часі;цей принцип передбачає такий відбір запропонованих обставин, за якого всіобста вини п’єси розвиваються і видозмінюються, відповідно до етапів веденняборотьби; якщо обставина введена в п’єсу, вона не може просто зникнути —вона має пройти всі стадії розвитку (образно і дуже точно сформулював це положенняАнатолій Ефрос: «Будь‐яка п’єса, — писав він в останній своїй книзі, — розвиваєтьсяу просторі і часі. Не можна три години поспіль розглядати вже мертвуквітку. Цікаво в часі розглянути її появу, старіння, смерть і те, яке ця квітка даланасіння. Але всі ми часто намагаємося передати чеховський трагізм на першійхвилині, а на двадцять першій уже ніхто не сприймає нічийого плачу, нічийогостогону. У цьому є щось жорстоко протиприродне». По суті, йдеться про те,що Станіславський називав режисурою результату і кореня);369