Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

ТЕАТР НА ЛЬОДУБолтон, графині Годольфін, баронеси Кільмансек, мадам Веар та графа Оркні —останній забезпечував охорону. Поблизу королівської барки знаходилась барказ музикантами, їх було п’ятдесят осіб, і вони грали на різних інструментах: сурмах,валторнах, гобоях, фаготах, флейтах, скрипках і контрабасах; співаків, проте,не було. Концерт спеціально для цього випадку написав славнозвісний Гендель,перший придворний композитор. Його Величність були настільки захоплені,що наказали: концерт — повторити, до того ж двічі — до вечері і після неї, незважаючина те, що кожне виконання триває годину Навколо можна булобачити човни, переповнені людьми, які прагнули взяти участь у святі…»Інший різновид театру на воді — водяна пантоміма або аквадрама (англ. aqua ­tic drama) — сюжетне видовище, здійснюване на арені цирку із використаннямводи, що заповнює увесь манеж. Уперше водяна пантоміма була показана 1886 р.в Парижі, де Оллар звів для цього видовища спеціальний цирк («Новий цирк»)з відповідним технічним обладнанням.1892 р. Чинізеллі у Петербурзі пристосував для водяної пантоміми арену і виставивпантоміму «Чотири стихії» з використанням феєричних перетворень.Постановки водяних пантомім здійснювали у Москві — «Гуляй Поле» («Махновщина»,здійснена В. Труцці, 1929), «Москва горить» («1905 рік») Маяковського(1930), «Індія у полум’ї» Жарова і Венеціанова (1931), «Люди морського дна» (1935)і «Шаміль» (1936) Кузнєцова, «Тайга у вогні» Кузнєцова і Бродянського (1938) та ін.Інший різновид театру на воді народився у 1890‐х рр. в Америці; це були Riverboats theatre або Show boats — мандрівні театри на пасажирських пароплавах, якіплавали вздовж річок Північної Америки. На пароплавах розігрувалися мелодрами(«Сюзанна з Кен туккі», «Дочки гравця», «Буря і сонце»), коротенькі інтермедіїу супроводі оркестрів, які увечері виконували танцювальну музику і влаштовувалирізноманітні розважальні програми.1918 р. у Радянському Союзі, у річищі політичного театру, поряд із агітпотягами(агітпартпотягами), вагонами‐театрами тощо, дістали поширення й агітпароплави— спеціально призначені для агітаційно‐пропагандистської роботипересувні культ‐освітні установи.У східному театрі відомо вистави в’єтнамського традиційного театру ляльокТхан Лонг, які здійснюються на воді (декорації розміщують на поплавках, глядачірозташовуються на березі).ТЕАТР на ЛЬОДУ — популярні у другій половині ХХ ст. циркові, балетні, естрадні видовища, які демонструються на майданчиках зі штучним льодом (виконавціпрацюють на ковзанах).ТЕАТР НА ЦВИНТАРІ — у концепції Жана Жене — універсальний, неначемонумент мерцям, театр; церемоніальний театр серед мерців на цвинтарі.На думку дослідників історії французького театру, концепція Жене має більшеспільних рис з ідеями Арто, ніж з ідеями його сучасників — зокрема, драматургів611