Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

ІГРИ СЕКУЛЯРНІ, ІГРИ СТОЛІТНІДита й Прозерпіни, що влаштовувалися у Римі раз на сто років і здійснювалисяпід наглядом колегії квіндецемвірів.Перші Столітні ігри влаштовано в рік заснування республіки (509 р. до н. е.),на честь підземних божеств з метою вимолити закінчення мору. Ludi saecularesповторювалися на початку кожного сторіччя, з майже рівними проміжками часу,як урочиста гарантія громадської безпеки (346, 249 і 146 рр.). П’яті Віко ві ігри припадалина 49 р. до н. е., на початок міжусобної війни між Цезарем і Помпеєм. Алепід час війни римляни були зосереджені більше на тому, щоб уникнути передчасногознайомства з царством Дита й Прозерпини, ніж тим, щоб приносити їм жертви,тому ніхто й не збирався справляти майже забуті Вікові ігри. Однак Августовібуло вигідно вкоренити у свідомості суспільства думку, що під його патронатомпочинається нова доба — щасливе століття. Щоправда, цьому дуже заважав тойфакт, що з часу останніх ігор пройшло набагато більше, ніж сто років, і термін ювілеюбув пропущений, але Августові допомогла кмітливість юриста Атея Капітона,який зумів приборкати неслухняну хронологію й науково обґрунтувати, що останнійювілей був не 146, а 126 року, і що вік може тривати сто десять років: у книгахпророчиці Сибілли він знайшов необхідний термін для оголошення нового світовогоювілею влітку 17 року. Сенат ухвалив постанову про святкування Вікових ігор,затвердив кошторис на їх улаштування і доручив Августові представити колегіїквіндецемвірів програму свята. Невдовзі таку програму, складену тим самим кмітливцемАтеєм Капітоном, було затверджено колегією і видрукувано кілька едиктіві всіх необхідних до свята розпоряджень, щоб організація й керівництво святомвважалися справою колегії, а не Августа. Було визначено, що урочистості розпочнутьсяв ніч на 31 травня жертвопринесенням Мойрам і триватимуть до 3 червня,зв’язуючи одну релігійну церемонію з іншою безперервним ланцюжком народнихгулянь. Під час приготувань колегії квіндецемвірів доручено було звернутисядо народу з проханням здійснити добровільні пожертвування їстівними запасами(ячменем, пшеницею й бобами), що роздавали усім присутнім на святі.Отже, 1 червня 17 р., опівночі, тобто першого дня, від якого слід було вестивідлік нового століття, розпочалося свято. На Марсовому полі, на березі Тибру,у призначеному оракулом місці, де Тибр найглибший, спорудили три жертовники,а поряд — театральний майданчик, але без лав для глядачів, які мусили стояти,щоб церемонія мала характер мужньої й давньої урочистості тієї доби, колище не знали ні зручних сидінь, ні тентів, які захищають від сонця.У відблиску жертовників з’явився Август у супроводі колегії квіндецемвірів;від імені співгромадян він звернувся до богинь із промовою.Після завершення жертвопринесення були запалено смолоскипи і багаття,щоб освітити сцену, на якій були розгорталися театральні вистави; глядачі увесьчас були на ногах, а сто десять матрон, які символізували століття, влаштувалиселлістерній, тобто священний бенкет, присвячений Діані та Юноні.248