ринок венчурного капіталу постійно розвивається, і одночасно спостерігаєтьсяріст участі урядових агентств у зборі фондів.У США, на частку яких доводиться більше 3/4 світового обсягу венчурногокапіталу, уряд бере участь у підтримці венчурного бізнесу опосередковано, черезнадання фінансування малим фірмам, а основними інвесторами у венчурнійіндустрії є пенсійні фонди (37,47% всіх коштів), банки і страхові компанії(21,77%), фонди (19,72%), приватні особи і родини (11,03%) і корпорації (3,46%).З 1958 р. існує державна програма SBIC (Small Business Investment CompaniesProgram) – Програма інвестиційних компаній малого бізнесу, що заповнюєпробіл між можливостями венчурних компаній і потребами малого бізнесу вінвестиціях на стартовій стадії і на етапі росту.C точки зору прямої державної участі в розвитку венчурного бізнесу востанні роки спостерігаються наступні тенденції.1. Підсилюється пряма державна участь у розвитку венчурного бізнесу,особливо в тих країнах, які на початку 1990-х рр. помітно відставали від країнлідерів(приклади - Німеччина, Ізраїль, Фінляндія).2. При державній участі створюється інфраструктури (фонди фондів) длястимулювання розвитку венчурного фінансування.3. Найбільш успішні венчурні програми фінансуються урядом, алеуправляються професіоналами із приватного сектора.Практика показала, що хоча уряд і повинен контролювати та оцінюватирезультати функціонування таких програм, його участь у прийняттіінвестиційних рішень повинна бути мінімальна.З урахуванням специфіки ситуації в Україні, найцікавішим є розгляддосвіду Фінляндії й Ізраїлю, де на перших етапах формування венчурноїіндустрії значення держави бути ключовим.Формування венчурної індустрії у Фінляндії починалося винятково зарахунок державних коштів. Вони були використані в якості «зерновогокапіталу» (seed capital). Головною фінансовою установою, що фінансуєпочатковий бізнес у високотехнологічній сфері, став фінський Національнийфонд досліджень і розвитку – SITRA. Фонд має статус незалежного державногофонду під егідою парламенту й управляється як фонд, а не як урядове агентство.SITRA є гібридною програмою, у рамках якої здійснюється як прямефінансування починаючих фірм (start-ups), так і вкладення коштів у регіональніфонди підтримки технологічних підприємств. SITRA фінансує фірми венчурнимспособом – в обмін на частку акцій, від 15% до 40%, і на суми від 200 тис. євродо 2 млн. євро. У цей час у портфелі SITRA близько 70 компаній і участь у шестирегіональних фондах, що обслуговують в основному університети Фінляндії.Щорічні інвестиції із цього фонду становлять близько 50 млн. євро. Як тількикомпанії проходять перший етап становлення, у них починають надходитиприватні кошти. В 2001 р. обсяг залучених приватних венчурних інвестицій увисокотехнологічні компанії склав 500 млн. євро. Таким чином, у сумарному
обсязі фінансування державні кошти становлять 10%, однак роль державноїпідтримки значно вище. Державне фінансування є не тільки каталізаторомзалучення зовнішніх коштів, але і направляється на придбання технічногодосвіду учасниками венчурного бізнесу.В Ізраїлі венчурна індустрія існує близько 12 років. В 1992 р. урядІзраїлю сформувало фонд фондів, або інвестиційну компанію, що одержаланазву «Yozma» (що в перекладі з івриту означає «ініціатива»). Місія фондускладалася в створенні ринку венчурного капіталу в Ізраїлі. «Yozma» буластворена під керівництвом Міністерства промисловості і торгівлі. Дляоперативного керування фондом були призначені професійні венчурніфінансисти з досвідом роботи в технологічній промисловості, які підкорялисяраді директорів, що представляли державу.Даний фонд фондів був використаний для капіталізації 10 іншихвенчурних фондів, кожний з капіталом 20 млн. дол. До формованих фондівпред'являлася вимога наявності американського або європейського партнера, длятого, щоб вони навчали ізраїльських колег методиці і принципам інвестування,розвитку компаній і ведення справ фонду. В обмін фонд одержував 8 млн. дол. зфондів «Yozma» (або 40% свого бюджету). Інші кошти партнери створюваногофонду повинні були знайти самостійно. У випадку успіху партнери могливикупити частку держави за символічні відсотки (7% від прибутку на цю частку).Програма «Yozma» виявилася дуже успішною: 10 фондів були створеніпротягом трьох років, і загальні чисті інвестиції в них склали 256 млн. дол., зяких 80 млн. дол. було профінансовано «Yozma». Згодом 8 з 10 фондів буливикуплені приватними співзасновниками, і сам Фонд фондів такожприватизований. Таким чином, завдяки тимчасовому використанню державнихкоштів Ізраїлю було притягнуто фінансування, що в 50 разів перевищує обсягдержавних інвестицій, а число технологічних компаній перевищило 4000.Слід зазначити, що «фондова» схема державної участі в створеннівенчурної індустрії базується на довірі держави приватному сектору і напередачі цьому сектору права прийняття стратегічних рішень. У країнах знизьким рівнем соціального капіталу (тобто там, де високий рівень корупції,наявність невідповідної мотивації діяльності і т.п.) ефективність фондової схемиможе виявитися невисокою. У той же час у країнах, що розвиваються, немаєфондової інфраструктури і ринку капіталів, тому створення за участю держави«фонду фондів» саме може компенсувати «провали ринку» (market failure).Держава на етапі становлення венчурної індустрії практично підмінює «бізнесівангелів»,які є основним джерелом фінансування на самій ранній «посівній»стадії. Держава може надавати венчурне фінансування через спеціальні програмиабо фонди, які необов'язково є «фондами фондів».У Великобританії участь держави у венчурному фінансуванніздійснюється через Інноваційний фонд вищого утворення - Higher EducationInnovation Fund (HEIF). HEIF був заснований в 2000 р. і виділяє насіннефінансування для венчурних проектів, з огляду на регіональні пріоритети. Із
- Page 5: науки кількість сп
- Page 8 and 9: з її інтелектуальн
- Page 10 and 11: а) вибір пріоритеті
- Page 12 and 13: Форми державної пі
- Page 16 and 17: грудня 2001 р. по квіт
- Page 19: Майже все останнє д
- Page 25 and 26: регулярну оцінку в
- Page 27 and 28: БАР’ЄРИ НА ШЛЯХУ К
- Page 29 and 30: № Групи бар’єрів О
- Page 31 and 32: 6 Академія має недо
- Page 33 and 34: № Зміст бар’єру Оц
- Page 35 and 36: правило, за часом б
- Page 37 and 38: ПРОБЛЕМИ ВДОСКОНАЛ
- Page 39 and 40: тощо програми стим
- Page 41 and 42: компаній з метою за
- Page 43 and 44: 1. Впровадження дер
- Page 45 and 46: Не менш важливою є
- Page 47 and 48: інноваційній систе
- Page 49 and 50: активізації іннова
- Page 51 and 52: 7.18. Прибуток, отрим
- Page 53 and 54: Практика податково
- Page 55 and 56: 7.18.1. Об’ємний інно
- Page 57 and 58: З метою законодавч
- Page 59 and 60: Масштабне запровад
- Page 61 and 62: Вважаємо, що його м
- Page 63 and 64: продукцію; нові вим
- Page 65 and 66:
достатньо узгоджен
- Page 67 and 68:
- створення державн
- Page 69 and 70:
розвиток та оптимі
- Page 71 and 72:
створення робочих
- Page 73 and 74:
витрати на НДДКР. З
- Page 75 and 76:
• Консерватизм дер
- Page 77 and 78:
Етап 5: розроблено е
- Page 79 and 80:
«Положення про Все
- Page 81 and 82:
Х А Р Ь К О В С К И ЕТ
- Page 83 and 84:
Х А Р Ь К О В С К И ЕТ
- Page 85 and 86:
Х А Р Ь К О В С К И ЕТ
- Page 87 and 88:
Х А Р Ь К О В С К И ЕТ
- Page 89 and 90:
Х А Р Ь К О В С К И ЕТ
- Page 91 and 92:
Х А Р Ь К О В С К И ЕТ
- Page 93 and 94:
Х А Р Ь К О В С К И ЕТ
- Page 95 and 96:
використовувати ін
- Page 97 and 98:
6. Витрати, що виник
- Page 99 and 100:
Формування інновац
- Page 101 and 102:
підвищенні кваліфі
- Page 103 and 104:
вирішити нагальні
- Page 105 and 106:
З метою пропаганди
- Page 107 and 108:
забезпечують вироб
- Page 109 and 110:
ВПРОВАДЖЕННЯ РЕЗУЛ
- Page 111 and 112:
Інноваційні або те
- Page 113 and 114:
РОЗВИТОК МОЛОДІЖНО
- Page 115 and 116:
Доцільно звернути
- Page 117 and 118:
ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ
- Page 119 and 120:
напрямів розвитку
- Page 121 and 122:
НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ
- Page 123 and 124:
Розвиток національ
- Page 125 and 126:
ДОСВІД І ПРОБЛЕМИ Н
- Page 127 and 128:
значну увагу приді
- Page 129 and 130:
СПІВПРАЦЯ ТНТУ З МІ
- Page 131 and 132:
беруть участь моло
- Page 133 and 134:
ПРОБЛЕМЫ УКРЗАЛИЗН
- Page 135 and 136:
железнодорожники У
- Page 137 and 138:
К сожалению, оправд
- Page 139 and 140:
Главного управлени
- Page 141 and 142:
РОЛЬ ВЕТЕРАНОВ ЭНЕ
- Page 143 and 144:
электростанциях Ук
- Page 145 and 146:
року 10 молодих наук
- Page 147 and 148:
розвиток науки та в
- Page 149 and 150:
торгово-економічні
- Page 151 and 152:
2) необхідність реф
- Page 153 and 154:
Корсунь Віктор,Зас
- Page 155 and 156:
1234Вчені це ключ дом
- Page 157 and 158:
Закон Бея і Доуля (Ba
- Page 159 and 160:
Найбільші українсь
- Page 161 and 162:
Ризики при розробц
- Page 163 and 164:
Зростання зовнішьо
- Page 165 and 166:
Визначення наукови
- Page 167 and 168:
Просування та рекл
- Page 169 and 170:
Явірю, що краще май
- Page 171 and 172:
• Місія• Бачення•
- Page 173 and 174:
CTCO program in Ukraine andCISIn 20
- Page 175 and 176:
March30CTCO Seminars, Training Cour
- Page 177 and 178:
У світовій практиц
- Page 179 and 180:
3. Баранников А.В. Ос
- Page 181 and 182:
отримати дольовий
- Page 183 and 184:
1ВНЗ / НУ6ПІДПРИЄМСТ