Роздатковий матеріал

Вітчизняна юридична наука стала віддзеркаленням проблем, породженихреформами (скоріше їх відсутністю), що тривають в країні вже близько двадцятироків. Не дивлячись на високі конкурси до вищих юридичних навчальнихзакладів та сприятливу кон’юктуру, яка мала б характеризуватися інтенсивнимиперетвореннями у всіх аспектах національної правової системи (ідеологічному,нормативному, інституційному) і суспільною потребою у вчених-правознавцях,сучасний стан юридичної науки та освіти можна охарактеризувати як системнукризу, яка розтягнулася в часі. Суттєвого впливу кризи зазнали як публічноправові,так і приватноправові галузі знань, зокрема теорія права, конституційне,муніципальне, адміністративне, а також цивільне право.Подоланням зазначених негативних явищ, які торкнулися практичноусього зрізу національної юридичної науки, на сьогодні ніхто не переймається:ні суспільство, ні держава, ні громадські організації. Так, зокрема, державазаймається працевлаштуванням юристів публічно-правової спеціалізації, в тойже самий час державна служба у переважній більшості випадків не надаєзазначеним спеціалістам можливостей для подальшої серйозної науковоїдіяльності. Держава до того ж є основним замовником на проведення науковихдосліджень, однак розміщення замовлень такого роду відбувається не регулярно,а скоріше випадково, і до того ж, виділені кошти досить рідко доходять довчених-юристів, які здійснюють відповідні дослідження. Система вищоїюридичної освіти досить часто залишається єдиною реальною підтримкоююридичної науки.В центрі уваги наукових досліджень юридичної освіти має бути людина з їїпотребами, інтересами, правами та свободами. Така постановка проблемипризводить до неототожнення держави та права, а скоріш, навіть у більшостівипадків, до протиставлення. Право стоїть на захисті особи і громадянина з йогоособистими приватними потребами, інтересами та правами, а держава євиразником загальносуспільних інтересів. Зокрема, ми пропонуємо запровадититакі спецкурси як «верховенство права», «теорії справедливості», «принципиправа», «сутність права».На жаль, слід констатувати, що сучасний стан вищої юридичної освіти незазнав докорінних якісних змін і тому це не дозволяє систему підготовки юристівв Україні поставити в один ряд з системами юридичної підготовки в державахконтинентальної Європи.На нашу думку, основними завданнями щодо реформування юридичноїосвіти в Україні є вирішення основних проблем, а саме:1) необхідність удосконалення організаційно-правових основ організації тафункціонування вищих навчальних закладів. Необхідно прийняти в новійредакції Закон України «Про вищу освіту», який би базувався на європейськихстандартах освітньо-наукового простору та встановлював єдині вимоги щодоіснуючої системи підготовки юристів, що відповідали б інтересам суспільства тадержави;