Роздатковий матеріал

Станом на 01.01.2009 в Україні наукові та науково-технічні роботивиконували 149,7 тис. осіб, з них 4454 докторів та 17127 кандидатів наук [1].На цю дату в Україні були чинними 65187 патентів на винаходи, корисні моделіта промислові зразки. Все це свідчить про високий науковий потенціал держави.В той же час, тільки 13% підприємств займалися інноваційною діяльністю,а обсяг реалізованої інноваційної продукції склав усього 5,9% від загальногообсягу промислової продукції [1]. За даними Всесвітнього економічного форумупро глобальну конкурентоспроможність (2007 р.) Україна посіла лише 73 місцесеред 131 країни [2].Високий науковий потенціал з одного боку, і низька інноваційнаактивність промислових підприємств – з іншого, свідчать про існування бар’єрівміж наукою і виробництвом.З метою визначення цих бар’єрів та розроблення рекомендацій щодо їхподолання були виконані відповідні дослідження.Методи дослідженняБар’єри, що перешкоджають перетворенню результатів науковихдосліджень в інноваційну продукцію, залежать від факторів, які мають різнуприроду: політичну, юридичну, економічну, соціальну тощо. Складність цихфакторів і множинна взаємна кореляція не дозволяють встановити причиннонаслідковізв’язки між факторами і бар’єрами математично. Крім того, відсутнінеобхідні для екстраполяції дані. Виходячи з цього, для досліджень нами булообрано метод експертних оцінок [3], а також метод аналізу ієрархій [4].На першому етапі досліджень був відібраний склад експертів, що єлюдьми, які мають глибокі знання щодо інноваційної діяльності і представляютьнаукові галузі: економіку, інженерію, право, менеджмент тощо.На другому етапі всім експертам було запропоновано одне і те ж питання:«Які, на Ваш погляд, існують бар’єри між результатами наукових досліджень таїх реалізацією в інноваційній продукції?». Тобто, що заважає комерціалізаціїрезультатів наукових досліджень в Україні?На третьому етапі кожний з експертів незалежно оцінював вагомістькожного з бар’єрів за п’ятибальною шкалою. Якщо бар’єр був найвагомішим, віноцінювався у п’ять балів. Якщо бар’єр був незначним, то оцінювався у один бал.Отримані від експертів дані обробляли методами математичної статистики.Таким же чином збиралися рекомендації експертів щодо подоланнябар’єрів, які в подальшому оброблялися методом аналізу ієрархій.Для зручності аналізу всі бар’єри після статистичної обробки умовно булиузагальнені у п’ять груп, серед яких був встановлений рейтинг (табл. 1).Рейтинг груп бар’єрівТаблиця 1