Роздатковий матеріал

технологічних інноваційних підприємств, здатних стати привабливим об'єктомдля прямого (венчурного) інвестування;– недостатність українського капіталу у венчурній індустрії України;– низька ліквідність венчурних інвестицій, яка значною мірою обумовленанедостатньою розвиненістю фондового ринку, що є найважливішимінструментом вільного виходу венчурних фондів із проінвестованихпідприємств;– відсутність економічних стимулів для залучення прямих інвестицій упідприємства високотехнологічного сектору, що забезпечують прийнятний ризикдля венчурних інвесторів;– недостатня інформаційна підтримка венчурної індустрії;– недостатня кількість кваліфікованих керуючих венчурними фондами інизький рівень інвестиційної культури підприємців.Основні труднощі, які гальмують процеси формування та передачінауково-технічного продукту у виробництво:– відсутність чітких механізмів із залучення та використання результатівнауково-технічної діяльності в господарський обіг;– відсутні критерії оцінки ринкової вартості науково-технічної продукції;– недостатність кваліфікованих фахівців.Загальні перешкоди:– митний режим, що перешкоджає як увезенню, так і вивезеннювисокотехнологічних товарів;– відсутність технічної інфраструктури, що забезпечує вирішення окремихпитань комерціалізації наукових розробок на різних етапах їх готовності;– відсутність технологічної пропрацьованості багатьох складовихпросування інноваційного продукту (ІП) на ринок, відсутність кваліфікованихкадрів із впровадження ІП тощо.У рамках інноваційної політики перед державою постає завданнямаксимального зниження інвестиційних ризиків шляхом стимулюванняефективних інституціональних і технологічних перетворень промисловихпідприємств, сприяння інтеграції промислових компаній з підприємствамита організаціями дослідницького профілю, стимулювання розвиткукорпоративної науки і розробок, усунення організаційної і технологічноїроз'єднаності оборонного та цивільного секторів промисловості.У такому контексті основними перешкодами розширення інноваційноїактивності підприємств є:– нерозвиненість системи технічного регулювання, як системногомеханізму стимулювання інновацій;– низький рівень менеджменту на промислових підприємствах і, якслідство, незадовільна корпоративна організація і непрозорість компаній, щознижує їх сприйнятливість до впровадження інновацій.Усунення розглянутих вище перешкод підвищення інноваційної активностіяк кошти використання конкурентних переваг країни, пов'язаних