13.07.2015 Views

i y i r m i i k i n c i k i t a b

i y i r m i i k i n c i k i t a b

i y i r m i i k i n c i k i t a b

SHOW MORE
SHOW LESS

You also want an ePaper? Increase the reach of your titles

YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.

Бунунла бирликдя, эяляъяк инкишаф барясиндя вя ян яввял бизим шимал маршрутунун, - бу маршрутщаггында чох данышылмышдыр, - мющкямляндирилмяси барядя мювгеляримизи бир пешякар кими неъя тясяввцретдийимизя даир бир сыра мцлащизяляри [14-15] билдирмяк истярдим. Тяяссцф ки, щансыса бир мярщялядя бир сырамянфи мягамлар баш верди. Чеченистан бюлэясиндя сийаси ишлярля баьлы олан бу мягамлар сабитмцнасибятляримизя янэял тюрятди.Демяк истярдим ки, беля бир вязиййятин дцзялдилмяси цчцн ясаслы гярар гябул едилмишдир. Кянардан кечянбору кямяри чякилмяси щаггында гярар гябул олунмушдур. Зяннимъя, биз бу иши 6-8 ай ярзиндя эюряъяйик.Бу ися бизим щюкумятлярарасы сазишляр чярчивясиндя яввялки разылашмалара уйьун олараг шимал маршруту иляилдя 12 милйон тон нефти сабит режимдя бурахмаьа имкан веряъякдир.Инди биз Новороссийск терминалынын эцъцнц 42 милйон тондан 52 милйон тонадяк, йяни 10 милйон тонартырырыг, Балтик бору кямяри системи йарадырыг. Йяни бу, сабит ишлямяйя имкан верир. Бу, бизим вязифямиздирвя щюкумятин адындан сизи рясмян ямин едирям ки, биз шимал маршрутуну бярпа едяъяйик. Ъари ишляряэялдикдя, 1999-ъу ил вя сонракы ил цчцн 2 милйон тон щяъминдя олан разылашма чярчивясиндя ишляри йубатмырыгвя давам етдиририк. Дцшцнцрям ки, бир даща беля фасиляляр олмайаъагдыр. Бизим вязифямиз ишин сцрятини артырмагдыр.Ону да демяк истярдим ки, Азярбайъанда щасилатын артдыьыны нязяря алараг, бурада чыхарылан нефти сизинзаводларда емал етмяк йолу иля, - зяннимизъя, бу, тамамиля реалдыр, - нефт мящсуллары базарынын сярщядиниСтавропола, Шимали Гафгаза гядяр эенишляндиря билярдик. Чцнки бу эцн бизим щямин районда йанаъагчатышмыр. Биз цмуми разылашмалар, щюкумятлярарасы комиссийа чярчивясиндя Дювлят Нефт Шипкяти цчцн бизнессащясинин эенишляндирилмясиня имкан вермяйя щазырыг. Мяня еля эялир ки, бу комиссийа щансыса бирмярщялядя юз ишини дайандырмышдыр, лакин зяннимъя, биз ону бярпа едяъяйик. Бу, бизим цчцн мараглыдыр,нефт мящсулларынын Русийа яразисиня ихраъы бахымындан Азярбайъан цчцн ялавя эялир демякдир. Мянистярдим ки, бу мараг Азярбайъан Дювлят Нефт Ширкятинин бизнесиня чеврилсин. [15-16]О ки галды шимал маршруту вя Хязярдя бизнесин эенишляндирилмяси иля баьлы ясас мювзуйа, инди биз ялавянефт ширкятляри ъялб етмяк мясялясини нязярдян кечиририк: еля ширкятляри ки, онлара эюря хяъалят чякмяйяк,бахмайараг ки, бир сыра ширкятляр бурайа сярмайя гоймаг перспективлярини доьрултмады вя Хязяр мясялясииля фяал мяшьул олмаьы давам етдирмядиляр. Биз бу мясяляни Дювлят Нефт Ширкяти иля мцзакиря етдик вядцшцнцрям ки, бу ишля иштирак едя биляъяк даща бир сыра ширкятляри нязярдян кечирмяк цчцн щямин мясяляйягайыдаъаьыг.Бизим цмуми бир мясялямиз вар - бу, Хязярля баьлы олан проблемдир. Бу эцн биз ону Баш назирлямцзакиря етдик. Дцшцнцрям ки, бурада бу проблемин щяллини ирялилятмяк цчцн цмуми разылашмаларынвариантлары вар. Мянъя, бурада ишимизи садяъя олараг эцъляндирмяк лазымдыр. Цмуми разылашмаларын,мясялян, Газахыстанла разылашманын илкин шяртляри вар. Биз Азярбайъанла данышыглар апарырыг. Дцшцнцрям ки,данышыглары садяъя олараг давам етдирмяк вя бу проблеми бирдяфялик вя щямишялик щялл етмяк лазымдыр.Башлыъасы, бу иши эцъляндирмякдир.Дедикляримин щамысы игтисади гаршылыглы мцнасибятляримиз бахымындан щазырда Йанаъаг вя ЕнерэетикаНазирлийи, щюкумят чярчивясиндя щялл едилмякдя олан мягсяд вя вязифяляря аиддир. Бунунла йанашы, демякистярдим ки, инди Шимали Гафгазда йаранмыш вязиййят биздя хцсуси тяшвиш доьурур. Москвада,Волгодонскда баш вермиш щадисяляря бяшяриййят, ялбяття, биэаня гала билмяз. Биз бу ишя юз мцнасибятимизибилдирмялийик. Сизи хцсусян Шимали Гафгазда ян нцфузлу адамлардан бири кими таныдыьыма эюря, ЩейдярЯлийевич Ялийевин сюзцнцн ня демяк олдуьуну билдийимя эюря, йекдил ряй чярчивясиндя вя ян фяал шякилдяинкишаф етмяйя башлайан террорчу гцввялярин дяф едилмяси чярчивясиндя бу эцн чох зярури олан цмумимювге, цмуми дястяк барясиндя сизин мювгейиниз бизим цчцн чох ваъибдир. [16-17]Юз мювгейинизи мяня ики кялмя иля билдирдийиниз дцнянки сющбятдян сонра сяфирдян тяляб етдим ки, о,Азярбайъан тяряфинин индийядяк ифадя етдийи бцтцн фикирляри мяня эюстярсин. Демялийям ки, мян бу фикирляридиггятля охудум. Сизин мювгейинизя бяляд олдуьума эюря истярдим ки, йахшы мянада, даща ачыг, сяртфикирляр гязет охуйуб-охумамасындан асылы олмайараг щяр бир инсанын гялбиня йол тапсын, бу мясялядяЩейдяр Ялийевичин мювгейи сярт олсун, чцнки сизин ряйинизин вя нцфузунузун ня демяк олдуьуну билирям.Русийада биз щамымыз истярик ки, Шимали Гафгазда бу бяла эенишлянмясин, яксиня, мящдудлашдырылсын вягуртарсын.Бяли, щазырда мцяййян мягамлар вар вя биз бу эцн баш назирин йанында бу мювзуда данышдыг. Анъагмян демяк истярдим ки, бяла эяляндя, - терроризм ися йягин ки, цмуми бяладыр, - бирляшмяк вя бу вязиййятиарадан галдырмаг лазымдыр. Чеченистан тяряфинин бурадакы нцмайяндялийиндякилярин бу эцн охудуьумфикирлярини ялбяття ки, нормал щесаб етмяк чятиндир. Бу, Чеченистан тяряфиня башуъалыьы эятирмир. Лакинялбяття ки, сырф екстремист, анлашылмаз вя ряхня салан вя йа буна йюнялдилян фикирляр щеч бир щалда бизимгаршылыглы мцнасибятляримизя нцфуз етмямялидир.Биз щямишя нормал шяраитдя йашамышыг, бир-биримизи баша дцшмцшцк. Инди Даьыстанда щансыса миллиазадлыг мцщариясинин апарылмасы барядя фикиляри охуйаркян щеч бир анлашма ола билмяз. Беля бир мцшащидяДаьыстанда, садяъя, мцмкцн дейилдир. Лакин тяяссцф ки, мян охудум вя сюйляйя билярям ки, мцшавирдейяндя ки, Даьыстанда азадлыг мцщарибяси эедир вя щятта Йермолову хатырламышлар, зяннимъя, бу, садяъя,гейри-ъиддидир. Сизин апарат тяряфиндян тякзиб верился дя, бир даща тякрар едир вя Азярбайъан торпаьы иля13

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!