13.07.2015 Views

i y i r m i i k i n c i k i t a b

i y i r m i i k i n c i k i t a b

i y i r m i i k i n c i k i t a b

SHOW MORE
SHOW LESS

You also want an ePaper? Increase the reach of your titles

YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.

Нахчыван Мухтар Республикасы Азярбайъанын айрылмаз щиссясидир. Анъаг тяяссцф ки, 1920-ъи илдя советщюкумяти хяритяляри[437-438] бюляндя, Азярбайъанын Зянэязур мащалыны алыб Ермянистана веряндяНахчыван Мухтар Республикасы Азярбайъанын бюйцк торпаьындан айры дцшцбдцр. Советляр Бирлийи вахтыбуну о гядяр дя щисс етмирдик. Чцнки бир юлкядя йашайырдыг, - йоллар вар иди, коммуникасийа, щяр бир шейвар иди. Анъаг Ермянистан–Азярбайъан мцнагишяси башлайандан сонра Нахчыван блокада щалына дцшдц вяорада йашамаг чох чятин олду. Щюрмятли Сцлейман Дямирялин Азярбайъана етдийи йардымын ян юнямлисиНахчыван Мухтар Республикасынын о иллярдя йашамасыны, дайанмасыны тя'мин етмясидир. Араз чайы цзяриндягыса бир заманда щямин о «Щясрят кюрпцсц» йаранмасайды бу, мцмкцн дейилди. О гышын 40 дяряъяшахтасында Тцркийядян Нахчывана електрик хятти чякилди, башга йардымлар едилди. Мян орада йашадыьымдюврдя бунлары юз эюзляримля эюрмцшям.Щюрмятли Сцлейман Дямирял тарихи бир аддым да атыбдыр. "Щясрят кюрпцсц»нцн ачылышы мцнасибятиляНахчыванын тарихиндя илк дяфя Тцркийя щюкумятинин башчысы Нахчываны бирбаша зийарят етмиш, юзц иля бярабярбир чох назирляр, 60-а гядяр миллят вякили эятирмишди. Биз Араз чайы цзяриндя Тцркийя–Азярбайъандостлуьуну нцмайиш етдирдик. Тцркийядян вя Нахчывандан орайа он минлярля адам топлашмышды.Мяним хатиримдядир, Нахчывандан о кюрпцйя гядяр 75 километрлик йолда халг щюрмятли СцлейманДямиряли щяр километрдян бир, бялкя дя бир километр кечмядян гаршылайырды, гурбанлар кясилирди. О эцн йолбойу йцзлярля гурбан кясилди. Она эюря ки, Азярбайъан халгы, Нахчыван сакинляри щюрмятли СцлейманДямиряля юз севэисини, мящяббятини билдирмяк истяйирди, эюстярилян йардымлара эюря миннятдарлыьыныбилдирмяк истяйирди.Бу барядя чох данышмаг олар. Хцсусян сонракы дюврдя Азярбайъанын бир мцстягил дювлят кими инкишафетмясиндя, Ермянистан–Азярбайъан мцнагишясинин сцлщ йолу иля щялл олунмасында, бейнялхалг тяшкилатларынщамысында Азярбайъаны дястяклямяси, Ермянистаны тяъавцзкар кими гиймятляндирмяси[438-439] вяАзярбайъанла даим бярабяр олмасы, шцбщясиз ки, бизим цчцн язиздир вя гиймятлидир.Она эюря дя бу эцн мян мцтляг бурада олмалы идим. Ня олур - олсун, бурада олмалы идим. Мян эялиббурада, Анкарада, Тцркийя Ъцмщуриййятинин пайтахтында язиз достум, гардашым Сцлейман Дямирялитябрик етмяли идим.Нязмиййя ханым, мян эялиб Сизи тябрик етмяли идим. Чцнки бу 50 ил сийасятдя сизин бюйцк хидмятляринизвардыр. Мян беля дцшцнцрям ки, яэяр Сцлейман Дямирялин бу гядяр эюзял, бу гядяр аьыллы, бу гядярсядагятли юмцр-эцн йолдашы олмасайды, бялкя дя онун кечдийи йол даща да чятин оларды. Бизя мялумдур ки,о вахт, чеврилиш заманы щюрмятли Сцлейман Дямиряля йасаг едилмишди. О, ев дустаьы едилмишди. Бизимйаратдыьымыз филмдя бунлар вардыр, бу кадрлар вардыр. Сиз даим онунла бярабяр олмусунуз, бцтцндюврлярдя бярабяр олмусунуз. Тякъя бярабяр йох, щямфикир олмусунуз, ейни фикирдя олмусунуз.Она эюря дя бу эцн язиз достум, гардашым Сцлейман Дямирялин эцнцдцр. Сизин дя бирэя йашамаьынызынйягин ки, мцяййян тарихи эцнцдцр. Ону сиз юзцнцз мяндян дя йахшы билирсиниз.Язиз гардашым, мян Сизи бир даща тябрик едирям. Сизя ъансаьлыьы арзу едирям вя узун юмцр арзу едирям.Сизя йени-йени наилиййятляр арзу едирям. Бцтцн ишляриниздя уьурлар арзу едирям.Мян яминям, цмидварам ки,Сиз щяля бундан сонра чох илляр, он илляр тцрк халгына, Тцркийя Ъцмщуриййятиня, Азярбайъана, тцркдцнйасына бюйцк хидмятляр эюстяряъяксиниз вя ня гядяр вятянпярвяр, ня гядяр инсанпярвяр олдуьунузу бирдаща, бир даща эюстяряъяксиниз.Сизин инсанпярвярлийинизи мян щеч вахт унуда билмярям. Чцнки йанвар айында мян бир балаъа ращатсызолдуьум заман эеъя икян тяййаря иля щякимляр эюндярдиниз, мяни Анкарайа дявят етдиниз. Ики щяфтя бурадамяним мцайиня вя мцалиъямя башганлыг етдиниз. Щяр эцн мяни зийарят етдиниз. Вашингтонда НАТО-нун50 иллик йубилейиндя бирликдя олдуьумуз заман, [439-440] сон эцн мян йеня дя ращатсыз олдуьум заманКливленд хястяханасына эетдим. Орада гялб ямялиййаты апарылан заман о эцнлярдя Сиз йеня мянимлябярабяр олдунуз. Мяни унутмадыныз, мяня мяняви гардаш олдунуз, мяняви йардым етдиниз.Бунларын щамысына эюря тяшяккцр едирям вя бунлара эюря дя дейирям ки, сиз бюйцк инсансыныз. Сиз бюйцкдювлят хадимисиниз. Сиз дювлят башчысысыныз. Сиз бюйцк сийаси хадимсиниз. Сиз бюйцк иътимаи хадимсиниз. Сизщям дя бюйцк инсансыныз. Бюйцк инсан олмаг бунларын щамысындан цстцндцр. Бцтцн бу ишляри эюрмяк олар.Амма бюйцк инсан олмаг щяр кяся нясиб олмур. Аллащ сизи беля йарадыбдыр. Сиз дя беля щяйат фяалиййятикечирмисиниз. Сизин бу хидмятляринизя эюря, сизин Азярбайъана, шяхсян мяня олан гайьыныза эюря,мярщямятинизя эюря, мещрибанлыьыныза эюря тяшяккцр едирям. Сизи бир даща тябрик едирям. Сизя ъансаьлыьыарзу едирям.Язиз достум, гардашым Сцлейман Дямирял!Сиз щяйатыныз бойу чох щядиййяляр алмысыныз. Мян фикирляшдим вя беля дцшцндцм ки, мяним Сизящядиййям анъаг сизин шяхсинизин вя Нязмиййя ханымын портрети, йяни рясми олмалыдыр.Бу ики бюйцк ряссамдан бири Азярбайъан ряссамыдыр. О, дцнйада ян мяшщур ряссамлардан бири оланТащир Салащовдур. Мяним 35 иллик чох йахын достумдур. Москвада йашайыр. Анъаг орайа Азярбайъанданэедибдир вя дцнйада чох мяшщур бир ряссамдыр. Онун рясм ясярляри дцнйанын бцтцн музейляриндя вардыр.Икинъиси Русийанын бюйцк ряссамы Никас Сафроновдур. О да дцнйада мяшщур ряссамдыр. Онлар бюйцкшяхсиййятлярин портретлярини йаратмыш ряссамлардыр. Мян бунларын щяр бириня сифариш етмишдим ки, сизСцлейман Дямирялин вя онун ханымынын портретлярини щазырламалысыныз. Чцнки бунларын чякдикляри портрет189

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!