«ИНТЕРТЕКС» БЕЙНЯЛХАЛГ МЯРКЯЗИНДЯ ЧЫХЫШКоъаели бюлэяси, Сарайбахча гясябяси1 нойабр 1999-ъу илТцркийянин ъцмщур башганы, язиз достум, гардашым Сцлейман Дямирял!Щюрмятли вали!Щюрмятли достлар, мятбуат нцмайяндяляри, гардашлар вя баъылар!Август айынын 17-дя вя 18-дя бурада, Тцркийядя, Истанбулун йанында, Коъаелидя, Измитдя баш вермишзялзяля Тцркийяни сарсытдыьы кими, бизи дя сарсытды. Бу дярди сиз неъя чякмисиниз Азярбайъан халгы да елячякибдир вя бу эцня гядяр дя елядир. Буну биз фаъия - щям Тцркийя халгынын фаъияси, ейни замандаАзярбайъан халгынын фаъияси кими гябул етдик. Она эюря дя биз дярщал бурайа юз йардымымызы эюстярмякистядик. Мян дярщал эялиб бурада зялзяля йерляриндя олмаг истядим. Анъаг мяним достум СцлейманДямирял билдирди ки, инди имкан йохдур, сонра, мцнасиб бир заманда эялярсиниз.Биз йардымларымызы етдик, ня мцмкцндцр бурайа эюндярдик вя ян юнямлиси дя одур ки, Измит нефтайырмазаводунда йаньынын сюндцрцлмясиндя Азярбайъан йаньынсюндцрянляри чох фяал иштирак етмиш вя бюйцкхидмятляр эюстярмишляр. Мян мямнунам ки, Тцркийянин бу аьыр, чятин эцнцндя Азярбайъанын Тцркийя илябир йердя олмасы Тцркийя щюкумяти, дювляти тяряфиндян, тцрк халгы тяряфиндян, Тцркийянин бцтцн вятяндашлары[407-408]тяряфиндян йцксяк гиймятляндирилибдир. Бу, бюйцк юндяр Мустафа Камал Ататцркцн дедийи сюзлярибир даща тясдиг едир. О демишдир ки, «Азярбайъанын ялями бизим ялямимиздир, Азярбайъанын севинъи бизимсевинъимиздир». Биз ися демишик вя бу эцн дя дейирик ки, Тцркийянин ялями бизим ялямимиздир, Тцркийянинсевинъи бизим севинъимиздир. Бу принсип Мустафа Камал Ататцрк вахтындан йашайыр вя бу эцн, бу аьыр эцндядя юзцнц бцтцн дцнйайа эюстярди. Мян бундан чох мямнунам.Бу эцн мян бурайа эялиб, юзцм шяхсян зийарят едиб, бурада зялзялядян вяфат етмиш инсанларын хатирясигаршысында баш яйирям, онларын щамысына Аллащдан рящмят диляйирям. Бцтцн тцрк халгына «кечмиш олсун»дейирям, башсаьлыьы верирям. Йараланмыш, хясарят алмыш, хястялянмиш инсанларын тезликля саьалмасыны арзу едирям.Арзу едирям вя яминям ки, Тцркийя Ъцмщуриййяти, онун дювляти, щюкумяти вя тцрк халгы зялзялянин вурдуьузярярлярин щамысына гыса мцддятдя сон гойаъагдыр.Зялзялянин баш вермясиндян аз бир заман кечян эцнлярдя артыг бурада чох ишляр эюрцлцбдцр. Буну бизмятбуатдан билирик вя язиз достум, ъцмщур башганы Сцлейман Дямирял дя бу барядя мяня чох эенишмялуматлар верибдир. Мян бу эцн бурайа эяляряк Тцркийя–Азярбайъан достлуьуну, тцрк халгы иляАзярбайъан халгы арасында олан ябяди, сарсылмаз достлуьу бир даща, бир даща дцнйайа нцмайиш етдирмякмягсяди дашыйырам. Бурайа эяляряк сизинля бирликдя мящз бурада зялзялядян зяряр чякмиш, зялзялянятиъясиндя инди язиййят чякян, матям тутан, хястялярини мцалиъя едян инсанлара цряк-диряк вермяк, онларлабир йердя олмаг мягсяди дашыйырам.Мян сизин щамыныза ъансаьлыьы арзу едирям. Бу, мяним бурайа эялишим мцнасибятиля эятирдийим йардымярмаьанларыдыр. Инди ня мцмкцндцр - ону етмишям. Анъаг эцман едирям ки, бу, йараларын бир гисмининсаьалмасына кюмяк едяъякдир. Щялак оланлара Аллащ рящмят елясин. Кечмиш олсун. [408-409]Тцрк халгы чох бюйцк сынаглардан чыхмыш бир халгдыр. Тцрк халгы бюйцк бялалардан чыхмыш бир халгдыр.Тцрк халгы гящряман халгдыр. Тцрк халгы гуруъу халгдыр, йарадыъы халгдыр. Щеч шцбщя йохдур ки, халг,вятяндашлар зялзялянин вурдуьу зярярлярин щамысына дювлятин, щюкумятин башчылыьы иля гыса бир заманда сонгойаъаг, даьыдылмыш биналарын щамысы бярпа олунаъаг вя Коъаели дя, зялзялядян зяряр чякмиш башга йерлярдя бялкя юнъясиндян даща да эюзял олаъагдыр. Мян буну арзу едирям.Бу фцрсятдян истифадя едиб тцрк халгына, Тцркийя вятяндашларына - баъыларыма, гардашларыма сащамымы,севэими, мящяббятими вя щюрмят - ещтирамымы билдирирям. [409]178
ТЦРКИЙЯ СИЛАЩЛЫ ГЦВВЯЛЯРИНИН МАДДИ-ТЕХНИКИ ЙАРДЫМ МЯРКЯЗИТЯРЯФИНДЯН ИНША ЕДИЛМИШ ЧАДЫР ШЯЩЯРЪИЙИНДЯ ∗ ЧЫХЫШСарайбахча гясябяси, «Мещметъик» чадыр шящяръийи1 нойабр 1999-ъу илЯзиз достлар, баъылар, гардашлар!Зялзялянин баш вердийи илк эцндян Азярбайъан халгы Тцркийя иля бир йердя олубдур. Бу дярди сизчякдийиниз кими, биз дя чякмишик. О эцндян индийя гядяр мцмкцн олан йардымлары етмишик вя бу эцн дяедирик.Мяним бурайа эялмякдя мягсядим ондан ибарятдир ки, язиз гардашым, ъцмщур башганы СцлейманДямирялля бярабяр эялим, сизи эюрцм, сизин йанынызда олум, буэцнкц вязиййятинизи эюрцм вя «кечмиш олсун»дейим. Юлянляря, вяфат едянляря Аллащдан рящмят диляйирям.Мян инанырам ки, гящряман тцрк халгы, чох фядакар тцрк халгы, Тцркийя вятяндашлары бу зялзялянинвурдуьу зяряри арадан эютцряъякляр. Бунун да ясасыны тяшкил едян Тцркийянин ъцмщур башганы СцлейманДямирялин зялзяля баш веряндян индийя гядяр эюрдцйц бюйцк ишлярдир. Дювлят, щюкумят, бцтцн[410-411] халгбу ишляря сяфярбяр олубдур. Биз буну Азярбайъанда олараг эюрцрцк. Гыса бир заманда чох ишляр эюрцлцб,зялзялянин вурдуьу зийанын чох щиссяси арадан эютцрцлцб вя эютцрцляъякдир.Азярбайъан халгы сизинля бирликдядир, бир йердядир. Бу эцн мян сизин йаныныза эялмишям. Щяйатларыныгейб едян бютцн инсанларын хатиряси гаршысында баш яйирям. Сизин щамыныза ъансаьлыьы арзу едирям. Цмидедирям ки, тезликля сиз бу аьыр вязиййятдян чыхаъагсыныз. Саь олун. [411]∗Азярбайъан президенти Щейдяр Ялийев вя Тцркийя президенти Сцлейман Дямирял БейнялхалгНяглиййатчылар Ъямиййяти тяряфиндян хцсуси гурашдырылмыш йыьма евлярдян ибарят «Улусой» шящяръийиндяйашайан сакинляри дя зийарят етдиляр.179
- Page 1 and 2:
───────────
- Page 3 and 4:
КИТАБЫН ИЧИНДЯКИЛЯ
- Page 5 and 6:
АБШ-ын АЗЯРБАЙЪАНД
- Page 7 and 8:
ТЦРКМЯНИСТАНЫН ПРЕ
- Page 9 and 10:
«ЯСРИН МЦГАВИЛЯСИ»
- Page 11 and 12:
Хязярин Азярбайъан
- Page 13 and 14:
Бунунла бирликдя, э
- Page 15 and 16:
Щям дя тякъя биз йо
- Page 17 and 18:
апардыг, юзц дя саа
- Page 19 and 20:
саиря. Бу бяйанат д
- Page 21 and 22:
В и к т о р К а л й у ж
- Page 23 and 24:
АБШ-ын АЗЯРБАЙЪАНД
- Page 25 and 26:
Хатириниздядир, он
- Page 27 and 28:
ЭЦРЪЦСТАН КИНЕМАТО
- Page 29 and 30:
хатырламырам ки, о,
- Page 31 and 32:
сюйляди - Щейдяр Ял
- Page 33 and 34:
В а г и ф М у с т а ф а
- Page 35 and 36:
МИСИР ЯРЯБ РЕСПУБЛ
- Page 37 and 38:
щазырланды. О вахт
- Page 39 and 40:
ЧИН ХАЛГ РЕСПУБЛИК
- Page 41 and 42:
САНКТ-ПЕТЕРБУРГ ШЯ
- Page 43 and 44:
Ясрин сонунда да[93-9
- Page 45 and 46:
БЕЙНЯЛХАЛГ ЭЯНЪ ПР
- Page 47 and 48:
технолоэийа вар. Ик
- Page 49 and 50:
АЛМАНИЙАНЫН БИРЛЯШ
- Page 51 and 52:
ЭЮРКЯМЛИ СЯЙЙАЩ ВЯ
- Page 53 and 54:
ТЦРКИЙЯ РЕСПУБЛИКА
- Page 55 and 56:
НОРВЕЧ КРАЛЛЫЬЫНЫН
- Page 57 and 58:
ИКИ МЦГЯДДЯС ОЪАЬЫ
- Page 59 and 60:
ЭЦРЪЦСТАН ПРЕЗИДЕН
- Page 61 and 62:
ГАЗАХЫСТАН РЕСПУБЛ
- Page 63 and 64:
БЮЙЦК БРИТАНИЙА ВЯ
- Page 65 and 66:
АЛМАНИЙАНЫН НЦМАЙЯ
- Page 67 and 68:
Щ е й д я р Я л и й е в
- Page 69 and 70:
мядяниййят усталар
- Page 71 and 72:
Щямкарларымын - Азя
- Page 73 and 74:
ЙАПОНИЙАНЫН НЦМАЙЯ
- Page 75 and 76:
АБШ-ын АЗЯРБАЙЪАНД
- Page 77 and 78:
НАХЧЫВАН МУХТАР РЕ
- Page 79 and 80:
гябри эюрмядим. Анъ
- Page 81 and 82:
Бiz indi, bu gцn tamamilя baшqa
- Page 83 and 84:
НАХЧЫВАНДА ТИЪАРЯТ
- Page 85 and 86:
ЕРМЯНИСТАН РЕСПУБЛ
- Page 87 and 88:
ЙУСИФ МЯММЯДЯЛИЙЕВ
- Page 89 and 90:
Мяn sizi bir daha tяbrik edirяm
- Page 91 and 92:
Аzяrbaycan bir mцstяqil dюvlя
- Page 93 and 94:
keчirmяk cяhdlяri olmuшdur. А
- Page 95 and 96:
olubdur,- bu sюzlяrdяn kяnaram.
- Page 97 and 98:
Анъаг бу да щягигят
- Page 99 and 100:
НАХЧЫВАН ГАРНИЗОНУ
- Page 101 and 102:
Бяli, bizdяn soruшmamыш vaxti
- Page 103 and 104:
алдыьымыз зярбяляр
- Page 105 and 106:
NАХЧЫВАНДА АКАДЕМИ
- Page 107 and 108:
ешитмисиниз, йохса
- Page 109 and 110:
НАХЧЫВАНДА «КАЗЫМ
- Page 111 and 112:
Щюрмятли дийанят и
- Page 113 and 114:
ЪЯМШИД НАХЧЫВАНСКИ
- Page 115 and 116:
сяркярдяляр чыхыбд
- Page 117 and 118:
Азярбайъанын зянэи
- Page 119 and 120:
МИЛЛИ МЕМАРЛЫЬЫМЫЗ
- Page 121 and 122:
НАХЧЫВАН МР АЛИ МЯЪ
- Page 123 and 124:
Оьлум инди мяним йа
- Page 125 and 126:
билярдилярми? Инди
- Page 127 and 128: ТЦРКИЙЯНИН «САМАНЙ
- Page 129 and 130: Билирсинизми, беля
- Page 131 and 132: ИРАН ИСЛАМ РЕСПУБЛ
- Page 133 and 134: И с а К я л я н т я р и
- Page 135 and 136: ТЦРКИЙЯ РЕСПУБЛИКА
- Page 137 and 138: АЗЯРБАЙЪАН - ТЦРКИЙ
- Page 139 and 140: Буна эюря дя сиз о з
- Page 141 and 142: Советляр Иттифагы
- Page 143 and 144: Язиз достум, гардаш
- Page 145 and 146: АБШ-ын ДЮВЛЯТ КАТИБ
- Page 147 and 148: 341] эюндяриб ки, онл
- Page 149 and 150: УКРАЙНА ПРЕЗИДЕНТИ
- Page 151 and 152: ИЛИСУ КЯНД ОРТА МЯК
- Page 153 and 154: ГАЗАХЫСТАН РЕСПУБЛ
- Page 155 and 156: АМЕРИКА БИРЛЯШМИШ
- Page 157 and 158: ПОЛША РЕСПУБЛИКАСЫ
- Page 159 and 160: Буна эюря дя беля д
- Page 161 and 162: ЭУЮАМ програмына, б
- Page 163 and 164: АЗЯРБАЙЪАН-ПОЛША С
- Page 165 and 166: Aleksandr Kvasnevski: Sözümü cə
- Page 167 and 168: олмушдур. Щюкумяти
- Page 169 and 170: ТЦРКИЙЯ РЕСПУБЛИКА
- Page 171 and 172: ТЙРКИЙЯ БЮЙЦК МИЛЛ
- Page 173 and 174: ИСТАНБУЛ ШЯЩЯРИНИН
- Page 175 and 176: ТЦРКИЙЯ РЕСПУБЛИКА
- Page 177: Мян дцнян Истанбул
- Page 181 and 182: Язиз достлар, мян б
- Page 183 and 184: алмаг мяним цчцн бю
- Page 185 and 186: имзаладыг. Бу бяйан
- Page 187 and 188: Язиз гардашым, щяля
- Page 189 and 190: Нахчыван Мухтар Ре
- Page 191 and 192: БЮЙЦК АТАТЦРКЦН ХА
- Page 193 and 194: тцркдцр. Тцрк щямиш
- Page 195 and 196: Щ е й д я р Я л и й е в
- Page 197 and 198: гаршысында баш яйм