ТЦРКИЙЯ РЕСПУБЛИКАСЫНЫН ПРЕЗИДЕНТИ СЦЛЕЙМАН ДЯМИРЯЛИН АНАДАНОЛМАСЫНЫН 75 ИЛЛИЙИ МЦНАСИБЯТИЛЯ ТЯБРИКАнкара, Чанкайа кюшкцнцн «Мави салону»1 нойабр 1999-ъу илЗати-алиляри Тцркийя Ъцмщуриййятинин президенти, Азярбайъан халгынын бюйцк досту, язиз гардашымСцлейман Дямирял!Чох щюрмятли, язиз баъым Нязмиййя ханым!Бу эцн сизин аиля цчцн, сизин гощум-ягряба цчцн, – мяним цчцн, Азярбайъан халгы цчцн, Тцркийя халгыцчцн чох яламятдар бир эцндцр.75 ил юнъя Исламкюйдя Сцлейман Дямирял дцнйайа эялмишдир вя 75 ил ярзиндя Исламкюйдян Чанкайакюшкцня эялмишдир. Бу 75 илин ялли илини язиз достум, гардашым Сцлейман Дямирял юз халгына, юз миллятиня,Тцркийя Ъцмщуриййятиня, Ататцркцн гойдуьу йола сядагятля хидмят етмишдир. Мящз сядагятлилийиня эюря,аьыллылыьына эюря, зякалылыьына эюря, фядакарлыьына эюря вя ян ясасы - Мустафа Камал Ататцрк идейаларынасадиг олдуьуна эюря язиз достум Сцлейман Дямирял Тцркийянин сийаси сящнясиндя бюйцк бир йол кечмишдир.Бу йол о гядяр дя щамар олмамышдыр, бунун ениши-йохушу олмушдур. Бязи щалларда язиз достум СцлейманДямиряли анламайанлар да олмушдур, бязян она пахыллыг едян олмушдур, бязян она юз имканларынданистифадя едиб юз халгы цчцн хидмят эюстярмяйя мане оланлар да олмушдур. Бунлар щамысы олмушдур. [435-436]Бцтцн бунларын щамысы щюрмятли Сцлейман Дямирялин тутдуьу йол иля уьурла эетмясинин гаршысыны алабилмямишдир. Ня цчцн ала билмямишдир? Чцнки язиз достум Сцлейман Дямирял бюйцк ягидя сащибли инсандыр,бюйцк ирадя сащибли инсандыр вя инандыьы шейя хидмят едян инсандыр. Мян онун щяйат вя фяалиййятиниюйрянмишям вя бу эцн елан етдим, - онун щаггында Азярбайъанда филм йаратмышыг, китаб бурахмышыг. Онумян бу эцн сизя ярмяьан кими эятирдим. Она эюря дя мян буну щям дост, гардаш кими, щям дя щяйатйолунузу юйрянмиш бир инсан кими дейирям.Бяли, щюрмятли Сцлейман Дямирял юз ирадяси иля, юз мярдлийи иля, юз ъясарятлилийи иля, юз аьлы иля, зякасы иляхалгына даим хидмят етмяк истямишдир. Онун мягсяди щардаса бир вязифя тутмаг олмамышдыр. Онунмягсяди халгына хидмят етмяк олмушдур. Амма халгына хидмят етмяк цчцн дя лазымдыр ки, онун елмисявиййяси, онун сийаси потенсиалы, онун тяърцбяси халгына чатсын, ону халга веря билсин, халга хидмят едябилсин. Бу йолу щюрмятли Сцлейман Дямирял шяряфля кечмишдир. Она эюря дя язиз достум Сцлейман ДямирялТцркийядя бюйцк щюрмят газанмыш вя она эюря дя дяфялярля Тцркийянин баш назири вязифясиня иряли чякилмиш,сечилмиш вя она эюря дя 1993-ъц илдя Тцркийя Ъцмщуриййятинин 9-ъу президенти, ъцмщур башганы сечилмишдир.Бу, бюйцк шяряфдир.Тцркийянин биринъи ъцмщур башганы, Тцркийя Ъцмщуриййятинин баниси Мустафа Камал Ататцркдцр. Белябир ъцмщуриййятдя, беля бир юлкядя, беля бир халгын президенти, ъцмщур башганы олмаг, шцбщясиз ки, бюйцкшяряфдир. Амма халгын инамыны, халгын ещтирамыны, халгын етибарыны газана билмяйян щеч бир инсан щеч вахтбеля шейя наил ола билмяз. Йеня дя дейирям, мяним достумун мягсяди щансыса бир вязифяйя наил олмаг йох,юз имканларыны халга хидмятя щяср етмяк олмушдур вя бу йолу да шяряфля кечмишдир. [436-437]Достум, гардашым Сцлейман Дямирял Азярбайъанда чох щюрмятли, Тцркийя гядяр щюрмятли биринсандыр. Азярбайъан ону севир. Азярбайъан сизи севир, язиз гардашым, она эюря ки, сиз даим Азярбайъанщаггында дцшцнмцсцнцз.Мян буну демишям, бир дя демяк истяйирям. Бу, тясадцфи дейил ки, 1920-ъи илдя Советляр Бирлийининидеолоэийасынын ясаряти алтында йашайан Азярбайъан Тцркийядян тяърид олунмушду. Йалныз 1967-ъи илдящюрмятли Сцлейман Дямирял илк дяфя баш назир сечиляндян сонра Советляр Бирлийини баш назир кими зийарятедяркян юз програмына Азярбайъана да зийаряти салмаьы тяляб етмишди вя буну да юдямишдиляр. Нязмиййяханым, сиз дя онунла бярабяр идиниз. Мян о вахт сизинля таныш олдум. О эцнляр мяним буэцнкц кимиэюзцмцн гаршысындадыр. О вахт сиз эюрдцнцз ки, бизим халгымыз кцчялярдя, евлярдя, мейданларда щюрмятлиСцлейман Дямиряли вя сизи ня гядяр бюйцк щюрмятля, бюйцк рущ йцксяклийи иля, бюйцк ещтирамла гаршылайырдывя инсанлар ня гядяр севинирдиляр ки, илк дяфядир Тцркийянин баш назири Азярбайъана эялибдир. Бу, бюйцкщадися олмушду.Амма бунун Азярбайъан цчцн бюйцк щадися олмасы бир тяряфя, ясас ъящяти ондан ибарятдир ки, ня цчцнщюрмятли Сцлейман Дямирял - Советляр Бирлийинин 15 республикасы вар иди - онлардан анъаг Азярбайъанысечмишди. Чцнки Азярбайъанын гайьылары иля йашамышды, Азярбайъан халгы щаггында дцшцнмцшдц вя эялиб овахт Азярбайъаны эюрмяк истямишди. Сонракы просесляр мялумдур. Анъаг Азярбайъан щяля мцстягиллийиниялдя етмядийи заман щюрмятли Сцлейман Дямирял йеня дя баш назир кими Азярбайъана эялди вяАзярбайъанда мцстягиллик йолунда халгын рущуну галдырды.Щюрмятли Сцлейман Дямирялин Азярбайъан халгына етдийи ян бюйцк тющфя, ян бюйцк ярмяьан «Щясряткюрпцсц»нцн, «Цмид кюрпцсц"нцн тикилмясидир.188
Нахчыван Мухтар Республикасы Азярбайъанын айрылмаз щиссясидир. Анъаг тяяссцф ки, 1920-ъи илдя советщюкумяти хяритяляри[437-438] бюляндя, Азярбайъанын Зянэязур мащалыны алыб Ермянистана веряндяНахчыван Мухтар Республикасы Азярбайъанын бюйцк торпаьындан айры дцшцбдцр. Советляр Бирлийи вахтыбуну о гядяр дя щисс етмирдик. Чцнки бир юлкядя йашайырдыг, - йоллар вар иди, коммуникасийа, щяр бир шейвар иди. Анъаг Ермянистан–Азярбайъан мцнагишяси башлайандан сонра Нахчыван блокада щалына дцшдц вяорада йашамаг чох чятин олду. Щюрмятли Сцлейман Дямирялин Азярбайъана етдийи йардымын ян юнямлисиНахчыван Мухтар Республикасынын о иллярдя йашамасыны, дайанмасыны тя'мин етмясидир. Араз чайы цзяриндягыса бир заманда щямин о «Щясрят кюрпцсц» йаранмасайды бу, мцмкцн дейилди. О гышын 40 дяряъяшахтасында Тцркийядян Нахчывана електрик хятти чякилди, башга йардымлар едилди. Мян орада йашадыьымдюврдя бунлары юз эюзляримля эюрмцшям.Щюрмятли Сцлейман Дямирял тарихи бир аддым да атыбдыр. "Щясрят кюрпцсц»нцн ачылышы мцнасибятиляНахчыванын тарихиндя илк дяфя Тцркийя щюкумятинин башчысы Нахчываны бирбаша зийарят етмиш, юзц иля бярабярбир чох назирляр, 60-а гядяр миллят вякили эятирмишди. Биз Араз чайы цзяриндя Тцркийя–Азярбайъандостлуьуну нцмайиш етдирдик. Тцркийядян вя Нахчывандан орайа он минлярля адам топлашмышды.Мяним хатиримдядир, Нахчывандан о кюрпцйя гядяр 75 километрлик йолда халг щюрмятли СцлейманДямиряли щяр километрдян бир, бялкя дя бир километр кечмядян гаршылайырды, гурбанлар кясилирди. О эцн йолбойу йцзлярля гурбан кясилди. Она эюря ки, Азярбайъан халгы, Нахчыван сакинляри щюрмятли СцлейманДямиряля юз севэисини, мящяббятини билдирмяк истяйирди, эюстярилян йардымлара эюря миннятдарлыьыныбилдирмяк истяйирди.Бу барядя чох данышмаг олар. Хцсусян сонракы дюврдя Азярбайъанын бир мцстягил дювлят кими инкишафетмясиндя, Ермянистан–Азярбайъан мцнагишясинин сцлщ йолу иля щялл олунмасында, бейнялхалг тяшкилатларынщамысында Азярбайъаны дястяклямяси, Ермянистаны тяъавцзкар кими гиймятляндирмяси[438-439] вяАзярбайъанла даим бярабяр олмасы, шцбщясиз ки, бизим цчцн язиздир вя гиймятлидир.Она эюря дя бу эцн мян мцтляг бурада олмалы идим. Ня олур - олсун, бурада олмалы идим. Мян эялиббурада, Анкарада, Тцркийя Ъцмщуриййятинин пайтахтында язиз достум, гардашым Сцлейман Дямирялитябрик етмяли идим.Нязмиййя ханым, мян эялиб Сизи тябрик етмяли идим. Чцнки бу 50 ил сийасятдя сизин бюйцк хидмятляринизвардыр. Мян беля дцшцнцрям ки, яэяр Сцлейман Дямирялин бу гядяр эюзял, бу гядяр аьыллы, бу гядярсядагятли юмцр-эцн йолдашы олмасайды, бялкя дя онун кечдийи йол даща да чятин оларды. Бизя мялумдур ки,о вахт, чеврилиш заманы щюрмятли Сцлейман Дямиряля йасаг едилмишди. О, ев дустаьы едилмишди. Бизимйаратдыьымыз филмдя бунлар вардыр, бу кадрлар вардыр. Сиз даим онунла бярабяр олмусунуз, бцтцндюврлярдя бярабяр олмусунуз. Тякъя бярабяр йох, щямфикир олмусунуз, ейни фикирдя олмусунуз.Она эюря дя бу эцн язиз достум, гардашым Сцлейман Дямирялин эцнцдцр. Сизин дя бирэя йашамаьынызынйягин ки, мцяййян тарихи эцнцдцр. Ону сиз юзцнцз мяндян дя йахшы билирсиниз.Язиз гардашым, мян Сизи бир даща тябрик едирям. Сизя ъансаьлыьы арзу едирям вя узун юмцр арзу едирям.Сизя йени-йени наилиййятляр арзу едирям. Бцтцн ишляриниздя уьурлар арзу едирям.Мян яминям, цмидварам ки,Сиз щяля бундан сонра чох илляр, он илляр тцрк халгына, Тцркийя Ъцмщуриййятиня, Азярбайъана, тцркдцнйасына бюйцк хидмятляр эюстяряъяксиниз вя ня гядяр вятянпярвяр, ня гядяр инсанпярвяр олдуьунузу бирдаща, бир даща эюстяряъяксиниз.Сизин инсанпярвярлийинизи мян щеч вахт унуда билмярям. Чцнки йанвар айында мян бир балаъа ращатсызолдуьум заман эеъя икян тяййаря иля щякимляр эюндярдиниз, мяни Анкарайа дявят етдиниз. Ики щяфтя бурадамяним мцайиня вя мцалиъямя башганлыг етдиниз. Щяр эцн мяни зийарят етдиниз. Вашингтонда НАТО-нун50 иллик йубилейиндя бирликдя олдуьумуз заман, [439-440] сон эцн мян йеня дя ращатсыз олдуьум заманКливленд хястяханасына эетдим. Орада гялб ямялиййаты апарылан заман о эцнлярдя Сиз йеня мянимлябярабяр олдунуз. Мяни унутмадыныз, мяня мяняви гардаш олдунуз, мяняви йардым етдиниз.Бунларын щамысына эюря тяшяккцр едирям вя бунлара эюря дя дейирям ки, сиз бюйцк инсансыныз. Сиз бюйцкдювлят хадимисиниз. Сиз дювлят башчысысыныз. Сиз бюйцк сийаси хадимсиниз. Сиз бюйцк иътимаи хадимсиниз. Сизщям дя бюйцк инсансыныз. Бюйцк инсан олмаг бунларын щамысындан цстцндцр. Бцтцн бу ишляри эюрмяк олар.Амма бюйцк инсан олмаг щяр кяся нясиб олмур. Аллащ сизи беля йарадыбдыр. Сиз дя беля щяйат фяалиййятикечирмисиниз. Сизин бу хидмятляринизя эюря, сизин Азярбайъана, шяхсян мяня олан гайьыныза эюря,мярщямятинизя эюря, мещрибанлыьыныза эюря тяшяккцр едирям. Сизи бир даща тябрик едирям. Сизя ъансаьлыьыарзу едирям.Язиз достум, гардашым Сцлейман Дямирял!Сиз щяйатыныз бойу чох щядиййяляр алмысыныз. Мян фикирляшдим вя беля дцшцндцм ки, мяним Сизящядиййям анъаг сизин шяхсинизин вя Нязмиййя ханымын портрети, йяни рясми олмалыдыр.Бу ики бюйцк ряссамдан бири Азярбайъан ряссамыдыр. О, дцнйада ян мяшщур ряссамлардан бири оланТащир Салащовдур. Мяним 35 иллик чох йахын достумдур. Москвада йашайыр. Анъаг орайа Азярбайъанданэедибдир вя дцнйада чох мяшщур бир ряссамдыр. Онун рясм ясярляри дцнйанын бцтцн музейляриндя вардыр.Икинъиси Русийанын бюйцк ряссамы Никас Сафроновдур. О да дцнйада мяшщур ряссамдыр. Онлар бюйцкшяхсиййятлярин портретлярини йаратмыш ряссамлардыр. Мян бунларын щяр бириня сифариш етмишдим ки, сизСцлейман Дямирялин вя онун ханымынын портретлярини щазырламалысыныз. Чцнки бунларын чякдикляри портрет189
- Page 1 and 2:
───────────
- Page 3 and 4:
КИТАБЫН ИЧИНДЯКИЛЯ
- Page 5 and 6:
АБШ-ын АЗЯРБАЙЪАНД
- Page 7 and 8:
ТЦРКМЯНИСТАНЫН ПРЕ
- Page 9 and 10:
«ЯСРИН МЦГАВИЛЯСИ»
- Page 11 and 12:
Хязярин Азярбайъан
- Page 13 and 14:
Бунунла бирликдя, э
- Page 15 and 16:
Щям дя тякъя биз йо
- Page 17 and 18:
апардыг, юзц дя саа
- Page 19 and 20:
саиря. Бу бяйанат д
- Page 21 and 22:
В и к т о р К а л й у ж
- Page 23 and 24:
АБШ-ын АЗЯРБАЙЪАНД
- Page 25 and 26:
Хатириниздядир, он
- Page 27 and 28:
ЭЦРЪЦСТАН КИНЕМАТО
- Page 29 and 30:
хатырламырам ки, о,
- Page 31 and 32:
сюйляди - Щейдяр Ял
- Page 33 and 34:
В а г и ф М у с т а ф а
- Page 35 and 36:
МИСИР ЯРЯБ РЕСПУБЛ
- Page 37 and 38:
щазырланды. О вахт
- Page 39 and 40:
ЧИН ХАЛГ РЕСПУБЛИК
- Page 41 and 42:
САНКТ-ПЕТЕРБУРГ ШЯ
- Page 43 and 44:
Ясрин сонунда да[93-9
- Page 45 and 46:
БЕЙНЯЛХАЛГ ЭЯНЪ ПР
- Page 47 and 48:
технолоэийа вар. Ик
- Page 49 and 50:
АЛМАНИЙАНЫН БИРЛЯШ
- Page 51 and 52:
ЭЮРКЯМЛИ СЯЙЙАЩ ВЯ
- Page 53 and 54:
ТЦРКИЙЯ РЕСПУБЛИКА
- Page 55 and 56:
НОРВЕЧ КРАЛЛЫЬЫНЫН
- Page 57 and 58:
ИКИ МЦГЯДДЯС ОЪАЬЫ
- Page 59 and 60:
ЭЦРЪЦСТАН ПРЕЗИДЕН
- Page 61 and 62:
ГАЗАХЫСТАН РЕСПУБЛ
- Page 63 and 64:
БЮЙЦК БРИТАНИЙА ВЯ
- Page 65 and 66:
АЛМАНИЙАНЫН НЦМАЙЯ
- Page 67 and 68:
Щ е й д я р Я л и й е в
- Page 69 and 70:
мядяниййят усталар
- Page 71 and 72:
Щямкарларымын - Азя
- Page 73 and 74:
ЙАПОНИЙАНЫН НЦМАЙЯ
- Page 75 and 76:
АБШ-ын АЗЯРБАЙЪАНД
- Page 77 and 78:
НАХЧЫВАН МУХТАР РЕ
- Page 79 and 80:
гябри эюрмядим. Анъ
- Page 81 and 82:
Бiz indi, bu gцn tamamilя baшqa
- Page 83 and 84:
НАХЧЫВАНДА ТИЪАРЯТ
- Page 85 and 86:
ЕРМЯНИСТАН РЕСПУБЛ
- Page 87 and 88:
ЙУСИФ МЯММЯДЯЛИЙЕВ
- Page 89 and 90:
Мяn sizi bir daha tяbrik edirяm
- Page 91 and 92:
Аzяrbaycan bir mцstяqil dюvlя
- Page 93 and 94:
keчirmяk cяhdlяri olmuшdur. А
- Page 95 and 96:
olubdur,- bu sюzlяrdяn kяnaram.
- Page 97 and 98:
Анъаг бу да щягигят
- Page 99 and 100:
НАХЧЫВАН ГАРНИЗОНУ
- Page 101 and 102:
Бяli, bizdяn soruшmamыш vaxti
- Page 103 and 104:
алдыьымыз зярбяляр
- Page 105 and 106:
NАХЧЫВАНДА АКАДЕМИ
- Page 107 and 108:
ешитмисиниз, йохса
- Page 109 and 110:
НАХЧЫВАНДА «КАЗЫМ
- Page 111 and 112:
Щюрмятли дийанят и
- Page 113 and 114:
ЪЯМШИД НАХЧЫВАНСКИ
- Page 115 and 116:
сяркярдяляр чыхыбд
- Page 117 and 118:
Азярбайъанын зянэи
- Page 119 and 120:
МИЛЛИ МЕМАРЛЫЬЫМЫЗ
- Page 121 and 122:
НАХЧЫВАН МР АЛИ МЯЪ
- Page 123 and 124:
Оьлум инди мяним йа
- Page 125 and 126:
билярдилярми? Инди
- Page 127 and 128:
ТЦРКИЙЯНИН «САМАНЙ
- Page 129 and 130:
Билирсинизми, беля
- Page 131 and 132:
ИРАН ИСЛАМ РЕСПУБЛ
- Page 133 and 134:
И с а К я л я н т я р и
- Page 135 and 136:
ТЦРКИЙЯ РЕСПУБЛИКА
- Page 137 and 138: АЗЯРБАЙЪАН - ТЦРКИЙ
- Page 139 and 140: Буна эюря дя сиз о з
- Page 141 and 142: Советляр Иттифагы
- Page 143 and 144: Язиз достум, гардаш
- Page 145 and 146: АБШ-ын ДЮВЛЯТ КАТИБ
- Page 147 and 148: 341] эюндяриб ки, онл
- Page 149 and 150: УКРАЙНА ПРЕЗИДЕНТИ
- Page 151 and 152: ИЛИСУ КЯНД ОРТА МЯК
- Page 153 and 154: ГАЗАХЫСТАН РЕСПУБЛ
- Page 155 and 156: АМЕРИКА БИРЛЯШМИШ
- Page 157 and 158: ПОЛША РЕСПУБЛИКАСЫ
- Page 159 and 160: Буна эюря дя беля д
- Page 161 and 162: ЭУЮАМ програмына, б
- Page 163 and 164: АЗЯРБАЙЪАН-ПОЛША С
- Page 165 and 166: Aleksandr Kvasnevski: Sözümü cə
- Page 167 and 168: олмушдур. Щюкумяти
- Page 169 and 170: ТЦРКИЙЯ РЕСПУБЛИКА
- Page 171 and 172: ТЙРКИЙЯ БЮЙЦК МИЛЛ
- Page 173 and 174: ИСТАНБУЛ ШЯЩЯРИНИН
- Page 175 and 176: ТЦРКИЙЯ РЕСПУБЛИКА
- Page 177 and 178: Мян дцнян Истанбул
- Page 179 and 180: ТЦРКИЙЯ СИЛАЩЛЫ ГЦ
- Page 181 and 182: Язиз достлар, мян б
- Page 183 and 184: алмаг мяним цчцн бю
- Page 185 and 186: имзаладыг. Бу бяйан
- Page 187: Язиз гардашым, щяля
- Page 191 and 192: БЮЙЦК АТАТЦРКЦН ХА
- Page 193 and 194: тцркдцр. Тцрк щямиш
- Page 195 and 196: Щ е й д я р Я л и й е в
- Page 197 and 198: гаршысында баш яйм