12.07.2015 Views

Матеріали 6-ї Міжнародної конференції - ХПІ - Національний ...

Матеріали 6-ї Міжнародної конференції - ХПІ - Національний ...

Матеріали 6-ї Міжнародної конференції - ХПІ - Національний ...

SHOW MORE
SHOW LESS
  • No tags were found...

Create successful ePaper yourself

Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.

ПЕРЕЯСЛАВСКАЯ РАДА: ЕЁ ИСТОРИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕИ ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ ВОСТОЧНОСЛАВЯНСКОЙ ЦИВИЛИЗАЦИИ149процесу викладач контактує з великою кількістю студентів. Не є секретом, що у студентівз різних регіонів України є деякі розбіжності в ментальності.Взагалі ментальність тлумачиться як сформована, та відносно стабільна, системаелементів духовного життя і світосприймання, яка зумовлює твій стереотип поведінкидіяльності, способи життя індивідів. Ця категорія виділена для позначення глобальногорівня людського мислення, що не обмежується сферою усвідомленого і сягає в підсвідоме.Ментальність є сукупністю ціннісних, символічних як свідомих так і підсвідомихвідчуттів, уявлень, настроїв, поглядів, що визначають здатність особистості діяти такчи інакше в відповідних життєвих і суспільно значущих ситуаціях. Можна констатуватищо в сучасних історичних та суспільно-політичних умовах є підстави стверджуватипро певні особливості української ментальності і про факти своєрідності їх проявів врізних районах України.Аналізуючи досвід що мається в цілому ряді провідних вищих навчальних закладівХаркова, можна стверджувати, що сама структура сучасного навчального процесуоб'єктивно закладає підвалини тих життєвих установ та принципів, що зазначені в назвістатті, як завдання викладача політології. В цьому контексті дуже важлива сама постатьвикладача, його професіоналізм, рівень та глибина світогляду, педагогічний хист, власнийпатріотизм, вміння слухати і переконувати аудиторію.До процесу формування патріотизму у молоді, необхідно підходити з позиції колистудент виступає не тільки як об'єкт виховання і навчання, а і як суб'єкт, який активновизначає свою позицію до держави і її політики, політичної системи, Конституції, іншихсимволів державності. Він активно бере участь в діалозі з викладачем в ході семінарськихзанять, постійно і свідомо працює під час лекцій, в ході самостійної та індивідуальноїроботи над теоретичними і практичними питаннями сучасної політології.В вищій школі України накопичено солідний досвід викладання політології з використаннямметодиці стимулювання розумової активності студентів, який стимулюєпрагнення до саморозвитку, пізнання дійсності, до активного громадянського і політичногожиття. Основним інструментом в цій методиці є обговорення в ході вивченнянавчального матеріалу і категорій політології, основних напрямків майбутньої професіїта громадянської діяльності. В самому проблемному методі навчання і пізнання закладенийключ, що стимулює у студентської молоді громадянську і патріотичну активністьчерез активність пізнавальну.Принципи Болонського процесу вимагають від викладачів приділяти більше увагиіндивідуальній та самостійній роботі студентів. Саме факт пізнання матеріалу і вивченняпредмету через самостійні зусилля вже є свідченням пізнавальної інтелектуальноїактивності.Значну роль в процесі стимулювання студентів до навчання грають оцінки, виставленівикладачем в процесі перевірки контрольних робіт, здачі модулів, заліків, іспитів.Пізнання предмета, що вивчає політику та політичні процеси, значно підвищує можливістьта вірогідність того, що у цієї особистості сформується патріотизм та національнасвідомість на основі наукового світогляду.Заняття науковими дослідженнями також сприяє формуванню у студента рис, якіпритаманні патріоту та громадянину. Сам метод наукового пізнання в гносеології вважаєтьсятаким, що сприяє розвитку у особистості потреби самостійно розібратися вглибинній сутності речей. Пізнаючи загальнополітичні процеси через вивчення політологічнихзаконів та категорій студент самостійно пізнає політичне та історичне минулеі сьогодення України. А це є передумовою до бажання розібратися в глибинних проце-

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!