Матеріали 6-ї Міжнародної конференції - ХПІ - Національний ...

ПЕРЕЯСЛАВСКАЯ РАДА: ЕЁ ИСТОРИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕИ ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ ВОСТОЧНОСЛАВЯНСКОЙ ЦИВИЛИЗАЦИИ407можна віднести витрати на підтримку здоров'я, на здобуття загальної та спеціальноїосвіти; витрати, пов'язані з пошуком роботи, професійною підготовкою на виробництві,міграцією, народженням і вихованням дітей, пошуком економічно значущої інформаціїпро ціни і заробітки.Одним з різновидів соціальних інвестицій, на нашу думку, є забеспечення населеннясоціальним, а головне, доступним житлом. В Україні часто плутають поняття«соціального» та «доступного» житла. Якщо соціальне житло має законодавче закріпленняу Законі України «Про житловий фонд соціального призначення» 2006 року, тостатус доступного житла й досі не врегульовано.Соціальним є житло всіх форм власності з житлового фонду соціального призначення,що безкоштовно надається на основі договору найму на певний строк громадянам,які потребують соціального захисту.Доступне житло – це збудовані і ті, які будуються за державної підтримки, житловібудинки і квартири. Держава частково компенсує будівництво доступного житлачи надає пільгові іпотечні житлові кредити в уповноваженому банку для його придбання.Право на отримання такого житла надається громадянам, які потребують поліпшенняжитлових умов.На сьогодні Україна робить невпевнені кроки до вирішення проблеми забезпеченнявідповідних категорій населення соціальним житлом. Статтею 47 КонституціїУкраїни передбачено, що кожен має право на житло і держава зобов'язується забезпечитивсі умови для покупки, будівництві та взяття в оренду житла. Також у цій статтівизначено положення про захист громадян, які потребують соціального захисту. Дляреалізації цієї норми розроблений механізм щодо безкоштовного або надання за доступнуціну житла у користування органами місцевого самоврядування. А Наказ ПрезидентаN 1077/2007 від 8 листопада 2007 року вказує на те, що житло в Україні будуєтьсядля категорій бажаючих і тих, що мають право на це житло за законом [3, 4].Незважаючи на те, що в Україні існує нормативно-правова база, яка формальнозахищає тих, хто потребує захисту, будується житловий фонд [6], разом з тим реально вУкраїні просто не існує соціального, а особливо доступного житла. В країні нараховуєтьсяпонад 14 тисяч сімей, з яких понад 2,5 мільйонів – родини, що знаходяться вважких матеріальних умовах. За офіційними даними, 1,3 млн. українців стоять у квартирнійчерзі, 400 тисяч мають право на отримання житла соціального призначення.Майже стільки ж українських громадян готові самостійно вирішити квартирне питання,але за умови наявності пропозицій доступного житла на ринку нерухомості [7]. Наразі,масштабність житлової проблеми в Україні занадто вражаюча, щоб і надалі її ігноруватита використовувати лише як привід для порожніх політичних дискусій.Для вирішення зазначеної проблеми багатьох українців можна використати досвідєвропейських країн, а саме будувати багато і дешево. Виникає інше логічне питання: дедержаві брати гроші на будівництво? В цьому ракурсі є корисним досвід Великобританії,яка розробила власну систему будівництва соціального житла. Таке житло надається воренду, прибуток від якої йде не до державного бюджету, а відразу на будівництво новихжитлових об'єктів зазначеної категорії. Через певний термін проживання в соціальномужитлі, фізичній особі надається право його викупу зі значною знижкою.Німеччина пішла схожим шляхом. В цій країні також можна приватизувати соціальнежитло на пільгових умовах. Щороку понад 100 тисяч соціальних помешкань вНімеччині передаються у приватну власність [8].У Франції в середині 1970-80-х років стикнулися з проблемою: будівництвосоціального житла знижувало мобільність робочої сили. Бідні родини часто відмовлялись