12.07.2015 Views

Матеріали 6-ї Міжнародної конференції - ХПІ - Національний ...

Матеріали 6-ї Міжнародної конференції - ХПІ - Національний ...

Матеріали 6-ї Міжнародної конференції - ХПІ - Національний ...

SHOW MORE
SHOW LESS
  • No tags were found...

You also want an ePaper? Increase the reach of your titles

YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.

248ПЕРЕЯСЛАВСКАЯ РАДА: ЕЁ ИСТОРИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕИ ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ ВОСТОЧНОСЛАВЯНСКОЙ ЦИВИЛИЗАЦИИПономарьов О. С.м. Харків, УкраїнаФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ ЯК МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА ФОРМУВАННЯПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВКриза сучасної світової освітньої системи стала вже загально визнаним фактом. Їїглибина і вкрай негативні можливі наслідки серйозно турбують як педагогічну громадськість,так і роботодавців, яких явно не задовольняє той рівень якості професіоналізму,з яким випускники вищої школи приходять у пошуках роботи. В той же час, нажаль, керівництво галузі і дослідники у сфері педагогічної теорії ще не усвідомили всієїсерйозності цієї проблеми. Про це свідчить відсутність інноваційних концепцій реформуванняосвіти й навіть спроб чітко визначити сутність її кризи, шляхи і засоби ефективногоїї подолання. Приємним винятком може слугувати хіба що монографія відомоїукраїнської дослідниці С. О. Сисоєвої, присвячена аналізу особливості освіти й розвиткуособистості в умовах постіндустріального світу [1].Між тим сутність кризи та її основна причина лежать на поверхні. Ця криза полягає уневідповідності традиційних цілей, змісту і характеру освіти принципово новим умовам, вяких опинилися сьогодні особистість і соціум в процесі свого розвитку. І пошук доцільнихшляхів подолання суперечності, що зумовлена цією невідповідністю, ефективних способів ізасобів виходу з кризи і забезпечення можливості успішного виконання системою освіти тієївисокої місії, яка покладається на неї суспільством, неможливі без глибокої філософськоїрефлексії самого феномену освіти. На моє переконання, така рефлексія необхідна сьогоднікожному педагогові – і шкільному вчителеві, і викладачеві вищого навчального закладу, ітим більш дослідникові складних теоретичних проблем педагогіки ХХІ століття.Відомо, що особливості професійної діяльності педагога – його істотне перенавантаженнярізноманітними видами роботи, низька оплата його праці, відсутність можливостічитати теоретичні монографії й журнальні статті – не сприяють його постійномуособистісному і професійному зростанню, реалізації його творчого потенціалу. Йомучасто не вистачає ні сил, ні часу осмислити навіть власний досвід, не говорячи вже провкрай необхідне для нього ж самого переосмислення сутності і смислу освіти як надзвичайноважливого соціального феномену і специфічного суспільного інституту.Однак без спроб такого переосмислення смислу своєї повсякденної діяльності, безпрагнення творчо її виконувати педагог починає деградувати як професіонал і як особистістьі перетворюється на ремісника. Ця небезпека посилюється ще й тією обставиною,що вчитель-ремісник, як і ремісник-викладач вищої школи сам втрачає здатністьтеоретично і творчо мислити й готує таких же ремісників з вкрай обмеженим кругозоромі відсутністю звички і здатності замислюватися над своєю діяльністю й шукатиможливості істотного її поліпшення заради суспільного блага. Тому сьогодні так істотнозростає роль філософії освіти як методологічної основи творчої педагогічної діяльностіта важливого чинника формування у педагога культури мислення.Автор з великим задоволенням відзначає значний інтерес до вивчення філософіїосвіти, який спостерігається кілька років поспіль в процесі викладання ним відповідногоспецкурсу слухачам магістерської програми зі спеціальності «Педагогіка вищої школи».Він досить швидко буквально пробуджує у них прагнення до теоретичного осмисленняскладних проблем освіти і педагогічної діяльності, розвиває навички абстрактнихпобудов її моделей, спрямованих на підвищення ефективності освіти.

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!