Матеріали 6-ї Міжнародної конференції - ХПІ - Національний ...

ПЕРЕЯСЛАВСКАЯ РАДА: ЕЁ ИСТОРИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕИ ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ ВОСТОЧНОСЛАВЯНСКОЙ ЦИВИЛИЗАЦИИ395І, нарешті, дуже негативним наслідком міграційних процесів для країн-донорів є«відтік мізків», тобто трудова міграція інтелектуалів. Інтенсивний відтік учених, спеціалістівпризводить до руйнування наукових шкіл. Відбувається процес руйнування іукраїнського наукового потенціалу, відновити який в майбутньому буде нaдзвичaйноважко, так як на підготовку компетентного вченого потрібно не менше двох десятківроків. За статистичними даними України у період з 2000–2011 рік було втрачено 119докторів наук та 675 кaндидaтів наук, які були зaтребувaні в Кaнaді, Німеччині, Росії,США, Ізраїлі, Туреччині, Австралії та інших державах [8]. Цьому сприяє цілеспрямовaнaполітика розвинутих країн по залученню квaліфіковaної робочої сили. Де розробленіта функціонують гнучкі та сприятливі програми.Висновки. Аналіз сучасних тенденцій трудової міграції населення України показує,що вони не є оптимальними. Вирішальну роль в оптимізації міграційних процесівповинна відігравати саме держава.Як в Росії, так і в Україні відсутня достовірна статистична інформація про масштабитрудової міграції українців за кордон. Міграційна політика повинна спиратись нааналіз реальних обсягів без чого неможливо забезпечити точні економічно-соціальніпрогнози і вдосконалити системний вплив на міграцію. Тому нагальною необхідністю євдосконалення системи збору і методології обробки інформації про міграційні потоки.Через високі коефіцієнти відтоку інтелектуального потенціалу держава має забезпечитизростання інвестицій у розвиток людського капіталу, а також підтримку науково-дослідницькихцентрів для збереження наукових кадрів. Завданням держави є нелише забезпечення бюджетного фінансування наукових досліджень та установ, але йстворення умов для притоку приватних інвестицій у наукові дослідження.Найголовнішою проблемою в Україні є те, що наявний ринок праці не є принаднимчерез низькі заробітні плати, а соціальні гарантії невисокі. Без підвищення рівнячастки заробітної плати у ВВП до рівня європейських країн не можна сподіватись на те,що власний трудовий потенціал не буде заміщуватись мігрантами з бідніших держав.З кожним роком через сучасну глобалізацію масштаби міграції постійно збільшуються.Основна причина міграції – дефіцит ресурсів для життєдіяльності людей на батьківщині.Однак, в умовах глобалізації відбувається суттєва модифікація причин міграції.Міграція як суспільний процес несе за собою як позитивні, так і негативні наслідки.Тому для розв’язання непростих економічних й соціальних проблем та максимальноефективного використання власних трудових ресурсів необхідний чіткий національнийрежим управління міграцією який би відповідав міжнародним угодам і який задовольняві країн-донорів, і країн-реципієнтів.Російський вектор трудової міграції містить бaгaто ризиків для України як вполітичному, так і в демографічному aспектaх. Масовий хaрaктер трудової міграції доРосії може погіршувати кількісні та якісні показники трудових ресурсів України, алесезонний характер міграції в цьому напрямку пом’якшує можливі негативні наслідки іпідвищує позитивні ефекти через надходження коштів від емігрантів.Зростання трудової еміграції може загрожувати національним інтересам нашоїдержави через безповоротну втрату трудових ресурсів. Тому державна політикаміграції повинна мати чітко окреслені орієнтири, враховувати всі наслідки міграції таорієнтуватись на національні інтереси щодо збереження потенціалу нашої нації.Список літератури: 1. Акімов Д. Социальные основы трудовой миграции: западняи восточная модели // Теорія і практика інтелектуальної власності. – 2010. – № 4. –С. 91–97. 2. Акімов Д. Украинки в Италии: проблеми трудовой миграции // Актуальні