12.07.2015 Views

Матеріали 6-ї Міжнародної конференції - ХПІ - Національний ...

Матеріали 6-ї Міжнародної конференції - ХПІ - Національний ...

Матеріали 6-ї Міжнародної конференції - ХПІ - Національний ...

SHOW MORE
SHOW LESS
  • No tags were found...

Create successful ePaper yourself

Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.

ПЕРЕЯСЛАВСКАЯ РАДА: ЕЁ ИСТОРИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕИ ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ ВОСТОЧНОСЛАВЯНСКОЙ ЦИВИЛИЗАЦИИ169мих підручників. Сьогодні, коли до лекцій та підручників пред’являються виключновисокі вимоги, знання цих історичних даних стає особливо важливим, оскільки неменш необхідно уявляти собі основні етапи розвитку науки, а також ті обставини, що всвій час їх визивали [Андрей Станиславович Ястржембский / Термодинамика и историяеё развития. – М.-Л., «Энергия».1966 – 668 с].Минуло 150 років з моменту утворення нової науки – термодинаміки. За цей часна зведення цього храму віддали свої сили багато вчених всього світу, серед яких є російськіта українські вчені. Врахування історичного розвитку, врахування внесків великихучених має колосальне виховне значення. Педагогічно доцільно ознайомлюватиз історією розвитку науки, з її коріннями та батьками студентів спеціальності «теплотехніка».Такого ж погляду тримається і російський професор А. С. Ястржембський, щоопрацював дивовижно великий та значний матеріал та структурував отриману інформаціюстворив книгу «Термодинаміка та історія її розвитку». Інший вчений, професорМ. П. Вукалович, що створив таблицю властивостей води та пари,так писав про цюпрацю: «Мы часто забываем, а иногда и не знаем этих бесценных сокровищ русскогоума» російської людини, які автор монографії в одній області науки – термодинаміцівитягнув з архівів історії та переконливо показав, що вони ще не втратили ані своєїцінності, ані свіжості та краси, і , що ще багато поколінь можуть ними користуватися звеликою користю для науки та педагогіки [ястр, Вукалович].Для підготовки навчально-педагогічної бази для теплотехнічних спеціальностейдуже багато зробив один з ректорів Ленінградського (тоді ще, а сьогодні – Петербурзького)політехнічного інституту, Олександр Олександрович Радциг (1869-1941), що став,як його називали засновником вітчизняного паротурбобудування. Він був професоромкафедри «Термічні машини», а потім завідуючим кафедрою «Парові турбіни». О. О. Радцигприймав участь у створенні Всерадянського котлотурбінного інституту, а потім приоб’єднанні галузевих інститутів в індустріальний – енергомашинобудівельного факультету,який в перше в країні почав випускати фахівців такого профілю.Радциг створив (1930) першу в країні спеціальну кафедру парових котлів, за прикладомта подобою якої був організований ряд кафедр в інших інститутах. Відомо, щопідготовка кваліфікованих інженерів визначається навчальними програмами. Всі програми,що були складані О. О. Радцигом за спеціальністю «Парові машини», у 1934 роцібули затверджені в якості всерадянських для енергетичних вузів.Серед багаточисельних праць О. О. Радцига стосовно парових турбін підручники,навчальні та довідкові посібники для студентів вищої школи, що працюють у галузі турбобудування.У 1926 року був виданий курс «Парові турбіни», за який Олександру Олександровичуприсуджена премія Народного комісаріату важкої промисловості. Багато роківінженера-теплотехніки користувалися довідковим матеріалом «Формули, таблиці й діаграмидля водяної пари», що тричі перевидавався. Чотири рази перевидавався курс прикладноїмеханіки й двічі – курс конденсаційних установок паротурбінних станцій.У результаті багаторічної діяльності А. А. Радцига в Ленінградському політехнічномуінституті склалася сильна наукова школа по паротурбобудуванню. Ця школа дала країнідобре підготовлених фахівців, які вже незабаром зайняли провідні посади у промисловості,склали основне ядро працівників конструкторських бюро турбобудівних заводів.Його лекції завжди були глибокі за змістом, насичені новими думками та ідеями, причомуголовну увагу він приділяв основам теорії, вважаючи, що з описовою частиною курсустуденти ознайомляться й самостійно. Особлива увага, і це завжди було традиційним дляПолітехнічного інституту, А. А. Радциг приділяв лабораторним заняттям зі студентами.

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!