Матеріали 6-ї Міжнародної конференції - ХПІ - Національний ...

252ПЕРЕЯСЛАВСКАЯ РАДА: ЕЁ ИСТОРИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕИ ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ ВОСТОЧНОСЛАВЯНСКОЙ ЦИВИЛИЗАЦИИВона має бути спрямованою на успішну реалізацію нових складних і відповідальних завданьосвіти на основі цієї парадигми, на усвідомлення нових цілей освіти та забезпеченняможливості успішно їх досягнення. Важливо підкреслити при цьому, що однією з центральнихв системі вказаних цілей має виступати задоволення освітніх і культурних потребособистості студента. Саме це стає одним з важливих принципів інноваційної концепціїпедагогіки людиноцентризму, яку не тільки активно розробляє в рамках філософії освіти,але й послідовно впроваджує у педагогічну практику В. Г. Кремень.З позицій сучасної філософії освіти власне методологія формування професійноїкомпетентності фахівців повинна ґрунтуватися на чіткій системі взаємопов’язанихпринципів. Під методологічними принципами звичайно прийнято розуміти найзагальнішіположення, ґрунтуючись га яких, вдається ефективно здійснювати певну діяльність.У нашому випадку це стосується освітньої діяльності з професійної підготовкистудентів. Вказану систему можна розглядати як сукупність двох специфічних группринципів. Першу з них утворює підсистема загальнометодологічних принципів, якіінваріантні, взагалі говорячи, відносно конкретних видів людської діяльності, однак вкожному конкретному випадку мають враховувати її специфіку.До таких принципів слід віднести, по-перше, системність і цілісність дій, які усвоїй сукупності й упорядкованій послідовності утворюють зміст відповідної діяльності.По-друге, дуже важливу роль відіграє принцип домінантності, який визначає цілі діяльностій підпорядковує її досягненню цих цілей. По-третє, необхідно використовуватипринципи суперечності й розвитку, перший з яких допомагає визначити рушійні силиі напрямки другого. По-четверте, методологія освітнього процесу не може ігноруватиі принцип каузальності, хоча, як вище вже відзначалося, з позицій синергетики неслід його абсолютизувати. У будь-якому разі пошук і виявлення причин того чи іншогопедагогічного явища допомагає його аналізу й вибору дій, адекватних ситуації, щосклалася. Нарешті, по-п’яте досить корисним уявляється й використання принципу історизму,який і дозволяє виявити зазначені причини, виходячи з вивчення біографічнихданих і умов розвитку особистості конкретного студента або з дослідження подій, щопередували виникненню певної проблемної ситуації.Другу групу утворюють специфічні принципи методології формування професійноїкомпетенції майбутніх фахівців. Вони виступають результатом осмислення й узагальненняпрактичного досвіду педагогічної діяльності з її формування і виступають уформі рекомендацій з найдоцільнішого його використання і розвитку. Характерною рисоюцих принципів є їх подвійна природа, яка полягає в одночасній спрямованості як напедагога і характер його діяльності, так і на студента та процес формування його професійноїі соціальної компетентності.До них слід віднести, по-перше, принципи моральної домінанти і правовідповідності,який має бути одним з фундаментальних положень самої педагогічної діяльностівзагалі та її метою, тобто прищепленню майбутньому фахівцеві розуміння того, щобудь-яка його діяльність повинна відбуватися виключно в межах прийнятої системиморальнісних і правових норм і вимог. По-друге, важливу роль відіграють також принципиобов’язковості та послідовності. Вони спрямовані на прищеплення студентам (втому числі й через їх неухильне дотримання викладачем) обов’язкового дотриманняумов і нормативних вимог їхньої діяльності, а також прийнятих рішень, обіцянок і зобов’язань.По-третє, для методології формування професійної і соціальної компетентностіфахівця важливо виходити з принципів гуманності і довіри, які означають, з одногобоку, усвідомлення того, що будь-яка діяльність має бути спрямована на людину