Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

СУЧАСНЕ МИСТЕЦТВО
2010, випуск сьомий
Гліб Вишеславський. Дахи РОЛІТу. 2007
ні двоскладові і трискладові віршові розміри
(цікаво, які саме твори Гліба читач наважиться
підставити під цю віршову метафорику). Здається
навіть, що презентовані полотна написані
різними людьми. Але тільки здається. Вміння
версифікувати у різних розмірах це свідчення
значної творчої наснаги віршувальника: «збіжжя,
навильник за навильником, / летіло у величезну
пащеку, / миші розбігалися навсібіч, / і за
хвилину від копиці лишався / лиш круглий знак
на стерні» та «заклеены окна. запасен уголь. /
котейко у жаркой печки зевает. / бабай на гречку
поставлен в угол. / спи, родная», — написані
поетом [3]. Чи не через те, що милозвучність споріднених
мов забезпечує передовсім гнучкість
словозастосування, яка має різний характер
виявлення: виразну повнозвучну вимову голосних
і приголосних у сильних і слабких позиціях,
порівняно незначну кількість збігів кількох
приголосних, плавну акцентно-ритмічну структуру
слова, наспівну мелодику та ін. Мабуть,
що через те саме. «криза — це коли сам у вагоні
/ на тригодинному перегоні, / криза — це коли
степова гроза / від залізниці убік відповза, /
а тобі здається — від тебе тікає», — це вікно
відкрите сучасним поетом на ті самі краєвиди,
на які відкриває вікна урбаністичний художник
Вишеславський (наприклад, «Сходи», 2006).
Прагнення об’єднати протилежні начала,
створюючи оманну видимість їх благополучного
співіснування, — таким є, на наш погляд,
зерно живописної поетики Гліба Вишеслав-
348