04.04.2014 Views

Академія мистецтв України - Інститут проблем сучасного ...

Академія мистецтв України - Інститут проблем сучасного ...

Академія мистецтв України - Інститут проблем сучасного ...

SHOW MORE
SHOW LESS

You also want an ePaper? Increase the reach of your titles

YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.

Асматі Чібалашвілі<br />

Грузинське та українське багатоголосся<br />

ми акордами є акорди терцевої структури, переважають повні акорди (тризвуки,<br />

D7). У триголосих піснях часто спостерігаються неповні тризвуки, «порожні»<br />

квінти, сходження голосів в унісон чи октаву (характерні явища для<br />

грузинських пісень). Однією з характерних рис гармонії українських народних<br />

пісень є нахил до консонантності. У поліфонічних піснях переважають плагальні<br />

звороти та каданси. Тут простежується тенденція до діатонізму. Збільшені<br />

інтервали майже ніколи не зустрічаються, а підвищений ввідний тон застосовується<br />

порівняно рідко.<br />

Автентичні каданси для українських поліфонічних та грузинських пісень<br />

не характерні. У грузинській народній музиці поряд з акордами терцевої будови<br />

широко використовуються і нетерцеві акорди, наприклад квартквінтакорд<br />

пами, форшлагами. Зустрічаються тріолі, квінтолі, секстолі тощо. Триголосні<br />

грузинські пісні виконуються солістом або двома солістами по черзі на тлі бурдонного<br />

баса або basso ostinato, що співає хор. Для трудових, обрядових, побутових,<br />

танцювальних є характерним, з одного боку, сувора архаїка, деяка неточність<br />

інтонації, глісандування до кадансу (пісні горців східної Грузії — хевсури,<br />

тушини, пшави), з іншого боку — ясність, визначеність мелодійного контуру,<br />

чітка строфічна повторність, строгий метроритм (див. приклад 3).<br />

Витриманий майже весь час на одному звуці нижній голос (бурдон)<br />

зустрічається й у взірцях українського раннього багатоголосся, а верхній веде<br />

на цьому фоні нескладну мелодію (див. приклад 4).<br />

У гомофонно-гармонійних піснях <strong>України</strong> та Грузії (див. приклади 3 та 5)<br />

Приклад 5<br />

Приклад 4<br />

(на 1 та 7 щаблях), секундквінтакорд, квінтсептакорд, квартсептакорд, септоктакорд.<br />

Тризвуки використовуються на І, ІІ, ІІІ, VI і VII щаблях. IV щабель<br />

тільки у вигляді квартсекстакорда, а I ступінь у вигляді тризвука або секстакорда.<br />

Септакорди зустрічаються на I, VI та VII ступенях, а нонакорд тільки<br />

на I. Характерні інтервали для грузинської музики — секунди, терції, кварти,<br />

квінти. Для української музики — терції, квінти, унісони, октави із подвоєними<br />

тонами та кварта з секундою як прохідні.<br />

Українські гомофонно-гармонічні пісні спираються на танцювальні ритми.<br />

У поліфонічних піснях часто трапляються змінні розміри через вільний розвиток<br />

музичної думки, застосування вставних слів, повторення фраз, окремих слів або<br />

складів, вигуки, що руйнують ритмічну стабільність. Також одна з важливих рис<br />

народної поліфонії — ритмічна спільність голосів. На відміну від них, голоси в<br />

грузинських поліфонічних піснях мають самостійне значення та незалежний<br />

розвиток. Тут часто використовується перемінний розмір. У поліфонічних<br />

піснях переважають внутрішньо складові розспіви із складними ритмічними гру-<br />

— очевидні спільності. Бас остинато, рух терціями у верхніх голосах, розмір,<br />

лад, загальний характер. У пісні «Жито, мати, жито, мати» ми також бачимо<br />

характерні для грузинських пісень квінти в нижніх голосах.<br />

Грузинське багатоголосся відрізняється самостійним значенням його окремих<br />

голосів, більшою розвиненістю в ритмічному плані, багатством на внутрішньоскладові<br />

розспіви, також складною гармонією (квартквінтакорд, секундквінтакорд,<br />

квінтсептакорд), ладами, які характерні тільки для грузинських пісень<br />

(пшавський у двох різновидах), кадансами (грузинський каданс, також два<br />

різновиди) та різнобарвністю фактури.<br />

Велику кількість ідентичних засобів музичної виразності можна пояснити<br />

загальною закономірністю розвитку багатоголосся — від гетерофонії і підголоскової<br />

поліфонії до складних багатоголосих творів. У народів, де багатоголосся<br />

перебуває тільки у зародковому стані, ми бачимо ті самі принципи його<br />

розвитку.<br />

Багатоголосний спів українського та грузинського народів — унікальне<br />

явище у світовій музичній культурі. В цих народних піснях — величезне багатство.<br />

Цей спадок має бути ретельно опрацьований.<br />

390

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!