Зміст та тексти - Інститут проблем сучасного мистецтва

182 183На жаль, самих вишитих робіт даного періоду залишилось дуже мало, тому з’явиласьпідстава відтворити їх у матеріалі (вишити сучасними майстрами) за ескізами професійниххудожників та народних майстрів з творчих майстерень с. Вербівка та с. Скопці. Тобтовиникла ідея сміливого експерименту, на який наважилась доктор мистецтвознавства, членкореспондентНаціональної академії мистецтв України Тетяна Кара-Васильєва. Вона єавтором і куратором цього проекту.Після мистецтвознавчих розвідок розпочався наступний етап, коли Т. Кара-Васильєвау 2006 р. долучила до проекту провідних викладачів кафедри художнього текстилюі моделювання костюма Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтваі дизайну ім. Михайла Бойчука. Саме після циклу прочитаних лекцій про українське народнеі професійне мистецтво початку ХХ ст. вона ознайомила «бойчукістів» з ескізами вишивок,що зберігаються в музейних фондах та приватних колекціях, і саме вона запропонувалавідродити втрачені шедеври [8, c. 109–112].Реалізовували цей проект викладачі інституту — професійні художники з вишивкиВ. Костюкова, І. Жураківська, Л. Авдєєва та студенти 4–5 курсів зі спеціалізації «художнявишивка та моделювання костюма», починаючи з 2007 року. Перш ніж перейтидо безпосереднього відтворення вишивок, вони провели науково-дослідну роботу. Зокрема,ретельно вивчили ескізи серії «Колірні ритми» О. Екстер, техніку мазків, які на відстанівиглядають штрихами рівномірної спектральної розтяжки в певних геометричних фігурах. Ценавело на думку, що, можливо, це є графічно-технічні замальовки для ручної вишивки, яківиконуються вишивальними технічними прийомами «художньої гладі» та «полтавської гладі».Постало завдання серію ескізів «Колірні ритми» виконати ручним способом вишиванняна тканині, дотримуючись усіх напрямів штрихів та колірних ритмів, не змінюючи розмірівта масштабів, підбираючи тканину відповідно до тону тла малюнка.Щоб відтворити ескізи О. Екстер на тканині, потрібно бути не тільки професійнимхудожником, а й кваліфікованим майстром вишивального мистецтва, досконало володітитехнічними засобами виконання художньої вишивки. Адже не кожна майстриня зможе виконатироботу такого високого рівня: відчути й передати чергування різноманітних ритмів, особливувзаємодію кольорів, поєднати геометричні фігури, відточені лінії тощо. Тільки професійнийхудожник-майстер, пропускаючи через себе початковий колорит, досягне максимальногонапруження кольорів і відтворить їх чистоту, прозорість та насиченість.Працюючи над відтворенням ескізу у вишивці, відчуваєш, як проявляється зародженнявишивки «живопис голкою»: продовгуваті стібки (настилки), наче штриховані вишитімазки, кладуться впевнено, перетинаючись з іншими настилами, додаючи цим легкостіта створюючи відчуття випромінення світла. Інколи вишивальний настил просвічується крізьтонке настилування кольорових ниток. Часто поверхня тла тканини слугує як певний проміжокміж довгими стібками відповідного роду просторової гами. Все це дає підстави говорити продеяку навмисну незавершеність, можливо, про колірну таїну. Іншими словами — відповіднийтворчий підхід спонукає до імпровізації, хаотичної гри кольорових вишивальних стібків.Довгі настили-штрихи, вишиті художником-майстром, наводять на думку про те, щоколірний енергетичний рух не обмежується лише тлом полотна. Можливо, ці відчуття єособливими, притаманними лише творчості О. Екстер. Таке враження складається від багатоїколірної ритмічності, що її передає безмежна кількість відтінків вишивальних ниток та їхградацій, які настилаються на полотно тканини то широкими масивними, то легкими, ледьпомітними стіночками. Кожен відтворений ескіз вирізняється неповторністю, витонченістю,сповнений колірним ритмом і є унікальним. Саме у цих творах відчувається стиль авангарду.Вишивки, відтворені за ескізами О. Екстер, — яскравий приклад сучасного декоративногомистецтва, яке відреагувало на художній стиль авангарду з певними змінами та адаптаціями.Ескізи авангардистів надзвичайно цікаві, мало вивчені і дають можливість для подальшогодослідження та продовження вишивання і поповнення української колекції відтворенихвишитих шедеврів.Упродовж 2007–2011 років було вишито понад 30 робіт. Особисто В. Костюковою відтвореноу вишивці 24 твори. Як уже зазначалося, багаторічну науково-практичну роботу виконувалияк досвідчені митці, так і митці-початківці, які досить точно, майже філігранно реконструювали«живопис голкою» супрематистів, продемонструвавши усю велич мистецтва вишивки,трансформованої у симбіоз декоративного й образотворчого мистецтва [9, c. 134–135].Своєрідним підсумком цієї праці став виставковий проект «Відтворення шедеврів», який єпершим широкомасштабним заходом такого плану не лише в Україні, а й за її межами.З 22 травня по 15 липня 2009 р. в Москві у галереї ПРОУН експонувалася виставка«Ручной труд». Розділ «Рукоделие» був присвячений вишивці. Арт-директор та кураторвиставки Марина Лошак запросила Т. Кару-Васильєву і В. Костюкову долучитися з частиноювідтворених робіт (8 творів) до участі у цій виставці. Про зацікавленість та захопленняекспонованими вишивками свідчать позитивні публікації, відгуки, рецензії тощо [10, c. 59–60].Важливо звернути увагу, що, крім вишитих робіт, у галереї ПРОУН експонувалися твориз приватних зібрань Дмитра Сарабьянова та Костянтина Григоришина, в колекціях якихзберігаються ескізи орнаментів Ольги Розанової, Любові Попової, створені на замовленняН. Давидової для с. Вербівки (оригінали, які не зустрічались в Україні). Загалом цяподія дала змогу розширити та поповнити колекцію відтворених вишитих робіт у рамкахширокомасштабного проекту «Відтворення шедеврів».З 26 грудня 2009 р. по 2 лютого 2010 р. відкривається проект «Відтворені шедеври»,організований за сприянням Благодійної організації Президентського фонду Леоніда Кучми«Україна», та видається книга-альбом. А з 3 лютого по 12 травня 2010 р. проект «Відродженішедеври» експонується у виставкових залах Державного музею українського народногодекоративного мистецтва. Саме у залах музею відвідувачі змогли побачити й оцінити значнукількість відтворених робіт. Вишиті твори також експонувалися в Національному культурномуцентрі України в Москві. (З позитивними відгуками можна ознайомитися в бібліографічномупокажчику «Тетяна Кара-Васильєва». — К, 2011).Отже, виставки відтворених вишивок у рамках проекту «Відроджені шедеври» далиможливість у всій повноті побачити і реально відчути той грандіозний експеримент співпраціхудожників-авангардистів О. Екстер, Е. Прибильської, Л. Попової, О. Розанової, К. Малевича,Н. Гене-Меллер і народних майстрів Г. Собачко, Є. Пшеченко, В. Довгошиї, які уславилиукраїнську вишивку в усьому світі.Проект, започаткований Т. Кара-Васильєвою, буде продовжуватись та розширюватись,а колекція вишитих робіт, що схвально оцінена як фахівцями, так і громадськістю, стала цікавимявищем у галузі вишивального мистецтва і посіла відповідне місце в історії декоративногомистецтва України.1. Кара-Васильєва Т., Чорноморець А. Українська вишивка. — К.: Либідь, 2002. — С. 44–45.2. Северюхин Д., Лейкин О. Золотой век художественных объединений в России и СССР (1820–1932). — СПб: Изд. Чернышева, 1992. — С. 55–56.3. Шестаков С. Взаємовплив професійного та народного мистецтва на прикладі творчості ГанниСобачко, Василя Довгошиї, Євмена Пшеченка // 100 років колекції Державного музею українськогонародного декоративного мистецтва: Зб. наук. праць. Вип. ХL [Відп. ред. М. Селівачов]. — К.: АртЕК, 2002. — С. 174–179.4. Коваленко Г. Александра Экстер и «Вербовка». Каталог к выставке «Ручной труд».Часть 1«Рукоделие». — М.: Галерея ПРОУН.2009. — С. 54–58.5. Каталог выставки современного декоративного искусства. — М., 1915. — С. 2.6. Кара-Васильєва Т., Чорноморець А., Українська вишивка. — К.: Либідь, 2002. — С. 47–48.7. Коваленко Г. Олександра Экстер: от «Цветовых ритмов» к «Цветовым динамикам».Государственный Русский музей представляет: Александра Экстер. Альманах. Вып. 9. СПб: PalaceEditins, 2001. — С. 87–127.8. Чегусова З. Відроджені шедеври // FAЙNE APT. — К.: № 1(10), 2010. — С. 109–112.9. Чегусова З. Відроджені шедеври. Бібліографічний покажчик «Тетяна Кара-Васильєва». — К.:2011. — С. 134–135.10. Кара-Васильєва Т. Бібліографічний покажчик «Тетяна Кара-Васильєва». — К.: 2011. —С. 58–60.