Зміст та тексти - Інститут проблем сучасного мистецтва

260 261перехресними стежками інтердисциплінарних методологій (на прикладі дешифровкисоціовізуальних кодів антиномічних конструювань соціальної спільноти мейнстримом854і альтернативністю865 в українському медіа-мистецтві); проведенням низки «польовихдосліджень» з метою означити координати актуальних суспільних тенденцій початку століття(передусім, тут мається на увазі можливий аналіз суспільно-культурного пауперизму876, хочаце твердження стосується також і взаємозумовленості популярного та професійного) —у контексті візуальної репрезентації таких практик оптико-концептуальним інструментаріємновітнього мистецтва, із неодмінним дослуховуванням до переливів гіпер- та інтертекстуальнихструменів в онтологічному вимірі його множинного «екранного» існування. Через цезастосування посткласичних наукових методологій у царині дослідження соціальної природиновітнього мистецтва доби цифрових «екранних» технологій загалом та українського медіамистецтвазокрема (з антагоністичних перспектив конструювання соціальних спільнот887на матеріалі критичних проектів соціально заангажованого мистецтва та доробку мейнстриму)актуалізується не тільки з огляду на те, що в його фокусі опиняються передусім візуальнізасоби конструювання сучасної колективної ідентичності (себто моделі представленнясоціальної спільноти) в нелінійній та принципово плюралістичній естетиці, а й через те, що такаінтердисциплінарна, антинаративна (з точки зору традиційної естетики) та полідискурсивнапозиція неодмінно стане в пригоді при постанахроністично-ретроспективному баченнікультурних продуктів та продуцентів доби старих оптичних медіа.* Вишеславський Г. А., Сидор-Гібелинда О. В. Термінологія сучасного мистецтва.Означення, неологізми, жаргонізми сучасного візуального мистецтва України. — Париж; К.,2010.Олександра ДОВЖИК,магістр культурологіїЖИТТЄТВОРЧІСТЬ ВІКТОРІАНСЬКОГО ТРІКCТЕРАОБРІ БЕРДСЛЕЯО. Довжик. Життєтворчість вікторіанського трікcтера Обрі Бердслея.Стаття присвячена дослідженню ключових аспектів життя та творчості типовогопредставника декадансу пізньої вікторіанської доби Обрі Бердслея. Запропонованоальтернативне прочитання культурного контексту. Авторка визначає конкретні суспільніконвенції, які було дестабілізовано «провокаційною» стратегією ілюстратора-денді, та аналізуємеханізми інкорпорації «скандального» явища культурою.Ключові слова: Бердслей, вікторіанська доба, контекст, рецепція, скандал.4Мейнстрим (від англ. mainstream – «основна течія») – тут: разом із «альтернативністю», один іздвох головних напрямів українського медіа-мистецтва, що відзначається тенденційністю ідеологічногоповідомлення, відвертою комерційністю замовлення, постійними спробами встановити масовий попитна власну продукцію.5Альтернативність – тут: один із двох головних напрямів українського медіа-мистецтва, що, напротивагу «мейнстримові», характеризується відкритою структурою медіа-повідомлення, відсутністюдомінуючого замовлення, некомерційністю, відсутністю промоутингу, реклами та масового попиту навідповідну продукцію.6Пауперизм (від лат. pauperis – «жебрак») – суспільно-культурний феномен, що характеризуєтьсяматеріальним зубожінням широких верств населення з відповідним падінням рівня освіченості, духовним«здичавінням» людей.7Спільнота (спільність) – тут: колективний уявний образ суспільства, сконструйований за допомогою«мейнстриму» та «альтернативності» як двох антагоністичних напрямів українського медіамистецтва.А. Довжик. Жизнетворчество викторианского трикcтера Обри Бердслея.Статья посвящена исследованию ключевых аспектов жизни и творчества типичногопредставителя декаданса поздней викторианской эпохи Обри Бердслея. Предложеноальтернативное прочтение культурного контекста. Автор определяет конкретныеобщественные конвенции, которые были дестабилизированы «провокационной» стратегиейиллюстратора-денди, и анализирует механизмы инкорпорации «скандального» феноменакультурой.Ключевые слова: Бердслей, викторианская эпоха, контекст, рецепция, скандал.O. Dovzhyk. The life-creation of Victorian trickster Aubrey Beardsley.The article is devoted to the research of some focal aspects of life and work of the lateVictorian Decadence representative Aubrey Beardsley. The alternative interpretation of culturalcontext is propounded. The author indicates specific social conventions which were destabilizedby “provocative” strategies of the dandy-illustrator and analyses the works of incorporation of“scandalous” phenomenon by culture.Keywords: Beardsley, Victorian age, context, reception, scandal.Роботи англійського графіка Обрі Бердслея вперше були опубліковані навесні 1893 року.У березні 1898 художник помер від туберкульозу у віці двадцяти п’яти років. Лише за шістьроків своєї скандальної кар’єри він спромігся досягти нечуваної міжнародної слави та статинаймолодшим серед творців, які задавали стандарт нового мистецтва часів Art Nouveau. Меншніж два роки минуло після того, як Лондон уперше побачив ілюстрації юного декадента, —і непересічний представник тогочасних мистецьких кіл Макс Бірбом категорично проголосив,що належить до «Епохи Бердслея» [1, с. 160]. Кульмінаційний період творчості графіка увійшовв історію як «yellow nineties» — від назви авангардного журналу «The Yellow Book», художнімредактором (а також «душею» та «стилем»)якого був Бердслей [2]. Впливу композиційграфіка зазнавали Леон Бакст, Сергій Дягілев,Василь Кандинський, Поль Клеє, Пабло Пікасота інші [3, с. 140]. Німецький митець ГеоргГрош зазначав, що роботи Бердслея вплинули«майже на кожного модерного малювальникапісля 1900» (рік, коли їх було продемонстрованона Всесвітній Виставці) [4, с. 124]891 .Постать Бердслея дійсно була чи не найбільшемблематичною та репрезентативною для добипізнього вікторіанського декадансу — в ціломуперехідної епохи, коли основи позитивістськогосвітогляду та традиційні буржуазні цінностіпідривалися представниками «першоїмодерністської декади» [5, с. 38], прибічникаминової чуттєвості, нового «мистецтва зарадимистецтва», що кидали виклик благопристойностівікторіанського «кенту» [6, с. 456].Ключові моменти біографії художниказдаються впізнаваними, адже крізь неї проступаєпевний сюжет сприйняття, вироблений у рамкахсимволічної культурної системи. Історія йогожиттєтворчості циркулювала спершу як набірбеззастережних кліше у мемуарах сучасників,звідки перекочовувала у монографії дослідниківнаступних поколінь, а отже, відтворити цейОбрі Бердслей. Фотопортрет роботиФредеріка Еванса. Близько 18951За О. Вайнштейн, «кент» – феномен, що був породженням консервативних настроїв у вікторіанськомусуспільстві та проявлявся в особливому тонкому лицемірстві: повторенні сталих думок та нещиромувикористанні благочестивих виразів. «Кент» служив запорукою респектабельності, пристойноїрепутації та солідної кар’єри для вихідців із середнього класу.